1І коли Ісус скінчив слова ці, то вийшов з Галілеї і прийшов в околиці Іудейські, за Йорданом.
2І багато народу пішло за Ним, і Він зцілив їх там.
3І підійшли до Нього фарисеї, і, спокушуючи Його, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю з будь-якої причини?»
4Він сказав їм у відповідь: «Чи не читали ви, що Той, Хто створив споконвіку, створив їх чоловіком і жінкою?»
5І сказав: «Тому залишить чоловік батька і матір і з'єднається з жінкою своєю, і будуть вони обоє одним тілом.
6Тому вони вже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог з'єднав, чоловік нехай не розлучає!»
7Вони ж говорять Йому: «Чому ж Мойсей заповідав давати розвідний лист і розводитися з нею?»
8Він відповів їм: «Мойсей, по жорстокості сердець ваших, дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так.
9А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб; хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб».
10Учні Його кажуть Йому: «Коли такий обов'язок чоловіка до жінки, то краще не женитися».
11Він же відповів їм: «Не всі можуть збагнути сказане слово, але тільки ті, кому дано.
12Бо є скопці, які ще з утроби матері родились такими; і є скопці, яких люди оскопили, і є скопці, які зробили самі себе скопцями ради Царства Небесного. Хто може збагнути, нехай збагне».
13Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав руки на них і помолився; учні ж забороняли їм.
14Та Ісус сказав: «Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне».
15І, поклавши на них руки, пішов звідти.
16І ось хтось підійшовши сказав Йому: «Учителю благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?»
17Він же відповів йому: «Чому називаєш Мене благим? Ніхто не благий, а тільки один Бог. Коли бажаєш увійти в життя, дотримуйся заповідей».
18Він говорить Йому: «Яких?» Ісус сказав: «Не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи;
19шануй батька і матір; і люби ближнього твого, як самого себе».
20Юнак говорить Йому: «Все це я зберіг. Чого ще бракує мені?»
21Ісус сказав йому: «Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною».
22Коли ж юнак почув сказане, то відійшов засмучений, тому що в нього був великий маєток.
23Ісус же сказав учням Своїм: «Істинно кажу вам, що важко багатому ввійти в Царство Небесне.
24І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь голчине вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
25почувши це, учні Його дуже здивувались і запитали: «Так хто ж може спастись?»
26А Ісус, поглянув і сказав: «Людям це неможливе, Богові ж все можливе».
27Тоді Петро сказав у відповідь: «Ось ми залишили все та й пішли слідом за Тобою; що ж буде нам?»
28Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам, що ви, котрі пішли за Мною, при відновленні світу, як Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
29І кожен, хто залишить доми або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або поля, ради імені Мого, одержить в стократ і вспадкує життя вічне.
30І багато перших будуть останніми, а останні — першими.