1У той час Ісус проходив у суботу ланами; учні ж Його зголодніли і почали зривати колосся та їсти.
2Фарисеї, побачивши це, сказали Йому: «Ось учні Твої роблять, чого не годиться робити в суботу».
3Він же відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів він і ті, що були з ним?
4Як він увійшов у дім Божий і їв хліби жертовні, яких не годилось ні йому їсти, ні тим, що були з ним, тільки одним священикам?
5Або, хіба ви не читали в Законі, як по суботах священики в храмі порушують суботу, однак вони невинні?
6Отже, кажу вам, що тут є Той, Хто більший від храму!
7Коли б ви знали, що то значить: 'милості хочу, а не жертви', то ви б не осуджували невинних,
8бо Син Людський — господар і суботи».
9І, вийшовши звідти, Він увійшов у їхню синагогу.
10І був там чоловік з сухою рукою. І спитали Ісуса, щоб звинуватити Його: «Чи годиться зціляти в суботу?»
11Він же відповів їм: «Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде в яму, не візьме і не витягне її?
12Наскільки ж вартніша людина від вівці? Отже, можна чинити добро і в суботу».
13Тоді каже чоловікові тому: «Простягни руку твою!» Він простяг, і стала вона здорова, як і друга.
14Фарисеї ж вийшли і радились, як би погубити Його.
15Та Ісус, довідавшись про те, вийшов звідти. І багато народу пішло за Ним, і Він зцілив їх усіх.
16І заборонив їм виявляти Його,
17щоб справдилось сказане пророком Ісайєю, котрий прорік:
18«Це Отрок Мій, Котрого Я вибрав, Улюблений Мій, до Котрого благоволить душа Моя. Я зішлю Дух Мій на Нього, і Він буде судити народи.
19Не буде Він ні сперечатись, ні кричати; і голосу Його не почує ніхто на вулицях;
20Тростини надломленої не переломить, льону тліючого не загасить, доки не установить правосуддя.
21І на Нього будуть надіятися народи».
22Тоді привели до Нього біснуватого, який був сліпий і німий; і Він зцілив його, так що німий сліпець став і говорити, і бачити.
23І весь народ дивувався й казав: «Чи Він не син Давидів?»
24Та фарисеї, почувши це, казали: «Він виганяє бісів не інакше, як Вельзевулом, князем бісівським».
25Але Ісус, знаючи думки їхні, сказав їм: «Усяке царство, якщо поділиться в собі — запустіє. І кожне місто, чи дім, як розділиться в собі — не встоїть.
26І коли сатана сатану виганяє, то розділився сам у собі: як же встоїть царство його?
27І якщо Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тому вони будуть суддями вашими.
28Якщо ж Я духом Божим виганяю демонів, то вже настало для вас Царство Боже.
29Або як хто може ввійти в дім сильного та пограбувати добро його, якщо спочатку не зв'яже сильного? Лише тоді пограбує дім його.
30Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
31Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, а хула на Духа не проститься людям.
32І якщо хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже слово проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
33Або визнайте дерево добрим, і плід його добрим; або визнайте дерево поганим, і плід його поганим. Адже дерево пізнається по плоду.
34Роде єхидний! Як ви можете говорити добре, будучи лихими? Бо від повноти серця говорять уста!
35Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить лихе.
36Кажу вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день суду.
37Бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений».
38Тоді декотрі з книжників і фарисеїв сказали: «Учителю, ми хотіли б бачити знамення від Тебе!»
39Але Він відповів їм: «Рід лукавий та перелюбний шукає знамення, та знамення не дасться йому, крім знамення пророка Йони.
40Бо як Йона був у череві кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде три дні і три ночі в серці землі.
41Ніневітяни стануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Йони, а ось тут Більший від Йони.
42Цариця південна встане на суд з родом цим і осудить його, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати мудрість Соломонову, а ось тут Більший від Соломона.
43Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає місцями безводними, шукаючи спокою, і не знаходить.
44Тоді каже: 'Вернуся в дім мій, звідки я вийшов'. І, прийшовши, знаходить дім порожнім, заметеним і прибраним.
45Тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших від себе, і входять вони, і живуть там. І буває для людини тієї останнє гірше першого. Так буде з цим родом лукавим».
46Коли Він ще говорив до народу, то мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47І хтось сказав Йому: «Он мати Твоя і брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою».
48А Він відповів тому, що говорив: «Хто мати Моя і хто брати Мої? »
49І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, сказав: «Ось мати Моя і брати Мої!
50Бо хто буде виконувати волю Отця Мого Небесного, той Мені брат, сестра і мати».