Mark 7
1 Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, що прийшли з Єрусалиму;
2 і побачили, що дехто з учнів Його їв хліб нечистими, тобто невмитими руками,
3 бо фарисеї і всі іудеї, дотримуючись переказів старших, не їдять, не вмивши старанно рук,
4 а як приходять з торгу, не їдять, не вмившись. І багато іншого є в них, що вони прийняли, щоб дотримуватись: миття чаш, горнят, мідного посуду і столів.
5 І фарисеї та книжники запитали Ісуса: «Чому учні Твої не роблять за переказом старших, а їдять хліб невмитими руками?»
6 А Він відповів їм: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісайя, як написано: 'Ці люди шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,
7 та даремно шанують Мене, навчаючи людей заповідей людських'.
8 Бо ви, залишивши заповідь Божу, тримаєтесь переказів людських: обмивання чаш, горнят, і робите багато іншого, подібного до цього».
9 І сказав їм: «Ви спритно відкидаєте заповідь Божу, щоб зберігати свої перекази.
10 Бо Мойсей сказав: 'Шануй батька твого і матір твою', і: \Хто лихословить батька свого або матір свою — нехай смертю помре!'
11 А ви кажете: хто скаже батькові чи матері: 'корван, тобто дар Богові те, чим би ти від мене скористався',
12 тому ви вже потураєте нічого не робити для батька свого чи матері своєї.
13 Зневажаєте Слово Боже переказами вашими, які ви встановили; і робите багато іншого подібного до цього».
14 Покликавши знову до Себе народ, говорив їм: «Слухайте Мене всі і розумійте!
15 Ніщо з того, що входить у людину ззовні, не може осквернити її, але що виходить з неї, те оскверняє людину.
16 Коли хто вуха має слухати, нехай слухає!»
17 І коли Він увійшов у дім від народу, учні Його запитали Його про притчу.
18 І Він сказав їм: «Невже і ви такі нетямущі? Невже не розумієте, що ніщо, що ззовні входить у людину, не може осквернити її?
19 Бо не в серце її входить, а в шлунок, і виходить геть, чим очищається всяка їжа».
20 Далі сказав: «Те, що виходить з людини, оскверняє людину;
21 бо з середини, з серця людського, виходять злі помисли, перелюб, розпуста, вбивство,
22 крадіж, здирство, злоба, лукавство, пожадливість, заздрісне око, гордість, богозневага, безсоромність, безумство.
23 Все це зло з середини виходить і оскверняє людину».
24 І, вставши, Він пішов звідти в околиці Тирські і Сидонські; і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хто пізнав Його, та не міг утаїтися.
25 Бо зараз же жінка, в котрої дочка була одержима нечистим духом, почувши про Нього, прийшла і припала до ніг Його.
26 Ця жінка була язичниця, родом сірофінікіянка; вона благала Його, щоб вигнав демона з її дочки.
27 Та Ісус сказав їй: «Дай спочатку наїстися дітям, бо не добре взяти хліб у дітей і кинути собакам».
28 Вона ж відповіла Йому: «Так, Господи, але ж і собаки їдять під столом крихти після дітей».
29 І сказав їй: «За це слово, іди; демон вийшов з дочки твоєї».
30 І, прийшовши до свого дому, вона знайшла, що демон вийшов і дочка лежить на постелі.
31 І знову Він вийшов з околиць Тирських і Сидонських і пішов до моря Галілейського, через край десятимістя.
32 І привели до Нього глухого і заїкуватого, і просили Його покласти на нього руку.
33 І Він взяв його окремо від народу, вклав пальці Свої у вуха його і, сплюнувши, доторкнувся язика його;
34 і, поглянувши на небо, зітхнув і сказав йому: «Еффафа», тобто: «Відкрийся!»
35 І відразу в нього відкрився слух, і пута його язика розв'язалися, і став говорити виразно.
36 І Він звелів їм не говорити про це нікому. Та скільки Він не забороняв їм, вони ще більше розголошували.
37 І люди дуже дивувались і говорили: «Він усе робить добре: глухим дає слух, а німим — мову».