1Вийшовши звідти, Ісус приходить у країну Іудейську за Йорданом; і знову народ зібрався до Нього, і за звичаєм Своїм — Він знову навчав їх.
2І підійшли до Нього фарисеї, і запитали Його, спокушаючи: «Чи дозволяється чоловікові розводитись з дружиною своєю?»
3Він сказав їм у відповідь: «Що Мойсей заповідав вам?»
4Вони відповіли: «Мойсей дозволив написати листа про розлучення і розлучатись».
5Але Ісус сказав їм: «Через жорстокість серця вашого написав він вам цю заповідь;
6на початку творіння, чоловіком і жінкою Бог створив їх.
7Тому залишить чоловік батька свого і матір
8і з'єднається з жінкою своєю, і будуть обоє одним тілом, так що вони вже не двоє, а одне тіло.
9Отже, що Бог спарував, люди на нехай не роз'єднує».
10А вдома учні запитали Його знову про це.
11І Він сказав їм: «Хто розведеться з дружиною своєю і одружиться з іншою, той чинить перелюб проти неї.
12І коли дружина розведеться з чоловіком своїм і вийде за іншого, вона чинить перелюб».
13І приносили до Нього малих дітей, щоб Він доторкнувся до них; учні ж не допускали їх.
14Коли ж Ісус побачив те, то обурився і сказав їм: «Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
15Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього».
16І Він обійняв дітей, поклав руки на них і поблагословив їх.
17Коли Він вирушав у дорогу, один чоловік підбіг до Нього, впав перед Ним на коліна і запитав Його: «Учителю Благий! Що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?»
18Ісус відповів йому: «Чому кличеш Мене благим? Ніхто не благий, крім одного Бога.
19Ти знаєш заповіді: 'Не вбивай, не чини перелюбу, не крадь, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй батька твого та матір'».
20Він відповів йому: «Учителю, все це зберіг я від юності моєї».
21Ісус поглянув на нього з любов'ю і сказав йому: «Одного бракує тобі: іди, продай все, що маєш, та роздай убогим, і будеш мати скарб на небесах; тоді приходь, візьми хрест твій і йди за мною».
22Він же, збентежений цими словами, відійшов зі смутком, тому що мав велике багатство.
23А Ісус, поглянувши навкруги, каже учням Своїм: «Як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже!»
24Учні здивувалися від слів Його. Але Ісус знов говорить їм у відповідь: «Діти, як тяжко тим, хто надію покладає на багатство, увійти в Царство Боже!
25Легше верблюдові пройти крізь голчине вушко, ніж багатому увійти в Царство Боже!»
26Вони ж надзвичайно здивувались і говорили між собою: «Хто ж може спастись?»
27Ісус, поглянувши на них, сказав: «Людям це неможливе, але не для Бога, бо все можливе для Бога!»
28А Петро сказав Йому: «Ось ми залишили все і пішли слідом за Тобою».
29Ісус сказав: «Істинно кажу вам: нема такого, хто залишив би дім чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи поля ради Мене і Євангелія,
30і не отримав би нині, в цей час, серед переслідувань у стократ домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в віці майбутньому — життя вічне.
31І багато з перших будуть останніми, а останні — першими».
32Були вони в дорозі, йдучи в Єрусалим, Ісус йшов попереду них, а вони дуже дивувалися і, йдучи за Ним, страхалися. Покликавши дванадцятьох, Він знов почав говорити їм про те, що має статись з Ним:
33«Ось ми йдемо в Єрусалим, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам;
34і насміхатися будуть над Ним, і плюватимуть на Нього, і битимуть Його, і вб'ють Його, але третього дня Він воскресне».
35Тоді підійшли до Нього Яків та Іоанн, сини Зеведея, і говорять Йому: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам те, про що попросимо Тебе».
36Він запитав їх: «Що хочете, щоб Я зробив вам?»
37Вони сказали Йому: «Дозволь нам, щоб ми сиділи один праворуч Тебе, а другий ліворуч у славі Твоїй».
38Але Ісус відповів їм: «Не знаєте, чого просите; чи можете ви пити чашу, яку Я п'ю, і хреститися хрещенням, яким Я хрещусь?»
39Вони сказали Йому: «Можемо!» Ісус же сказав їм: «Чашу, яку Я п'ю, ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, ви будете хреститися,
40але дозволити сісти праворуч чи ліворуч від Мене — не від Мене залежить, а кому приготовлено».
41Як почули це десятеро, обурились на Якова і Іоанна.
42А Ісус покликав їх до Себе і сказав їм: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні управляють ними,
43але між вами нехай не так буде: хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою,
44а хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом.
45Бо і Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою за викуп багатьох».
46І приходять вони в Єрихон. А коли Він виходив з Єрихону з учнями Своїми і з безліччю народу, син Тимеїв, сліпий Вартимей, сидів при дорозі, просячи.
47Почувши, що то Ісус Назарянин, він почав кричати, кажучи: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
48І багато хто змушував його мовчати, але він ще голосніше кричав: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
49Ісус зупинився і сказав: «Покличте його!» І покликали сліпого, говорячи йому: «Будь бадьорий, встань, Він кличе тебе!»
50Він скинув з себе верхній одяг, встав і прийшов до Ісуса.
51Ісус, відповідаючи йому, сказав: «Що ти хочеш від Мене?» Сліпий сказав Йому: «Учителю, щоб я прозрів!»
52Ісус сказав йому: «Іди, віра твоя спасла тебе». І він відразу прозрів, і пішов дорогою за Ісусом.