1І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Віффагії і Віфанії, біля гори Оливної, Ісус посилає двох учнів Своїх
2і говорить їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зараз же знайдете прив'язаного молодого осла, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв'яжіть його і приведіть.
3Якщо хто скаже вам: 'Що це ви робите?' — скажіть: 'Він потрібний Господеві'; і зараз же він пошле його сюди».
4Вони пішли і знайшли молодого осла, прив'язаного біля воріт на вулиці, і відв'язали його.
5Деякі з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Навіщо відв'язуєте осля?»
6Вони ж відповіли, як Ісус звелів їм, і ті відпустили їх.
7І привели осля до Ісуса, постелили на нього одежу свою, і Він сів на нього.
8І багато хто стелив одежу свою по дорозі, а інші зрізали гілки з дерев і розстеляли їх по дорозі.
9А ті, що йшли перед ним і позаду, викрикували: «Осанна! Благословенний Грядучий в ім'я Господнє!
10Благословенне грядуче в ім'я Господа царство отця нашого Давида! Осанна на висоті!»
11Ісус увійшов у Єрусалим і зайшов у храм. І оглянувши все, як година вже була пізня, пішов у Віфанію з дванадцятьма.
12На другий день, коли вони виходили з Віфанії, Ісус зголоднів.
13І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, Він підійшов до неї, чи не знайде чого на ній, але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не була пора на смокви.
14І сказав Ісус до неї: «Нехай ніхто плоду твого не скуштує віднині й навіки». І чули те учні Його.
15І вони прийшли в Єрусалим. Ісус увійшов у храм і почав виганяти тих, що продавали і купували у храмі, і поперевертав столи міняльникам і ослони продавцям голубів;
16і не дозволяв, щоб хто переносив яку річ через храм,
17і навчав їх, говорячи: «Хіба не написано: 'Дім Мій назветься домом молитви для всіх народів?' А ви зробили його вертепом розбійників».
18А первосвященики і книжники почули це і шукали нагоди, як би погубити Ісуса, бо боялись Його тому, що весь народ дивувався вченню Його.
19І, коли настав вечір, Він з учнями вийшов з міста.
20Вранці, проходячи мимо, вони побачили смоковницю всохлу до кореня.
21І, згадавши, Петро говорить Йому: «Учителю, подивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла».
22Ісус каже їм у відповідь: «Майте віру Божу!
23Істинно кажу вам: як хто скаже горі цій: 'Зрушся і кинься в море', — і не буде мати сумніву в серці своїм, а буде вірити, що так станеться, як сказав, — то буде йому так.
24Тому кажу вам: все, чого ви будете просити в молитві, — вірте, що одержите, і буде вам.
25І коли стоїте на молитві, то прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
26Якщо ви не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших».
27Вони знову прийшли в Єрусалим. І коли Він ходив по храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старійшини
28та запитали Його: «Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу робити це?»
29Ісус сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне, і ви дайте Мені відповідь, тоді і Я скажу вам, якою владою Я це творю.
30Хрещення Іоаннове було з небес чи від людей? Відповідайте Мені».
31Вони ж міркували між собою і говорили: «Коли скажемо: '3 небес', то Він скаже: 'Чому ж ви не повірили йому?'
32А сказати: 'Від людей', боялись народу, тому що всі вважали, що Іоанн справді був пророком.
33І вони сказали у відповідь кусові: «Не знаємо». Тоді Ісус відповів їм: «То і Я не скажу вам, якою владою Я роблю це».