Mark 11
1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Віффагії і Віфанії, біля гори Оливної, Ісус посилає двох учнів Своїх
2 і говорить їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зараз же знайдете прив'язаного молодого осла, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв'яжіть його і приведіть.
3 Якщо хто скаже вам: 'Що це ви робите?' — скажіть: 'Він потрібний Господеві'; і зараз же він пошле його сюди».
4 Вони пішли і знайшли молодого осла, прив'язаного біля воріт на вулиці, і відв'язали його.
5 Деякі з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Навіщо відв'язуєте осля?»
6 Вони ж відповіли, як Ісус звелів їм, і ті відпустили їх.
7 І привели осля до Ісуса, постелили на нього одежу свою, і Він сів на нього.
8 І багато хто стелив одежу свою по дорозі, а інші зрізали гілки з дерев і розстеляли їх по дорозі.
9 А ті, що йшли перед ним і позаду, викрикували: «Осанна! Благословенний Грядучий в ім'я Господнє!
10 Благословенне грядуче в ім'я Господа царство отця нашого Давида! Осанна на висоті!»
11 Ісус увійшов у Єрусалим і зайшов у храм. І оглянувши все, як година вже була пізня, пішов у Віфанію з дванадцятьма.
12 На другий день, коли вони виходили з Віфанії, Ісус зголоднів.
13 І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, Він підійшов до неї, чи не знайде чого на ній, але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не була пора на смокви.
14 І сказав Ісус до неї: «Нехай ніхто плоду твого не скуштує віднині й навіки». І чули те учні Його.
15 І вони прийшли в Єрусалим. Ісус увійшов у храм і почав виганяти тих, що продавали і купували у храмі, і поперевертав столи міняльникам і ослони продавцям голубів;
16 і не дозволяв, щоб хто переносив яку річ через храм,
17 і навчав їх, говорячи: «Хіба не написано: 'Дім Мій назветься домом молитви для всіх народів?' А ви зробили його вертепом розбійників».
18 А первосвященики і книжники почули це і шукали нагоди, як би погубити Ісуса, бо боялись Його тому, що весь народ дивувався вченню Його.
19 І, коли настав вечір, Він з учнями вийшов з міста.
20 Вранці, проходячи мимо, вони побачили смоковницю всохлу до кореня.
21 І, згадавши, Петро говорить Йому: «Учителю, подивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла».
22 Ісус каже їм у відповідь: «Майте віру Божу!
23 Істинно кажу вам: як хто скаже горі цій: 'Зрушся і кинься в море', — і не буде мати сумніву в серці своїм, а буде вірити, що так станеться, як сказав, — то буде йому так.
24 Тому кажу вам: все, чого ви будете просити в молитві, — вірте, що одержите, і буде вам.
25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
26 Якщо ви не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших».
27 Вони знову прийшли в Єрусалим. І коли Він ходив по храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старійшини
28 та запитали Його: «Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу робити це?»
29 Ісус сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне, і ви дайте Мені відповідь, тоді і Я скажу вам, якою владою Я це творю.
30 Хрещення Іоаннове було з небес чи від людей? Відповідайте Мені».
31 Вони ж міркували між собою і говорили: «Коли скажемо: '3 небес', то Він скаже: 'Чому ж ви не повірили йому?'
32 А сказати: 'Від людей', боялись народу, тому що всі вважали, що Іоанн справді був пророком.
33 І вони сказали у відповідь кусові: «Не знаємо». Тоді Ісус відповів їм: «То і Я не скажу вам, якою владою Я роблю це».