Luke 19
1 Потім Ісус, увійшовши в Єрихон, проходив через нього.
2 І ось багатий чоловік, на ім'я Закхей, начальник митників,
3 бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малого росту.
4 І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити Його, бо Він повинен був проходити мимо нього.
5 А коли Ісус прийшов на це місце, поглянувши, побачив його, і сказав: «Закхею, злізай скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі!»
6 Він зараз же зліз і прийняв Його з радістю.
7 Усі бачили це та й почали нарікати, кажучи: «Він зайшов до грішного чоловіка!»
8 Закхей же встав і сказав Господеві: «Господи, половину маєтку мого віддам убогим, а коли кого скривдив чим, поверну вчетверо!»
9 Ісус сказав йому: «Сьогодні спасіння прийшло до дому цього, бо і він син Авраама!
10 Бо Син Людський прийшов, щоб знайти і спасти, що загинуло».
11 Коли ж вони слухали це, розповів їм ще одну притчу, бо Він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Небесне повинно скоро настати.
12 Отже, сказав: «Один чоловік, високого роду, відправлявся в далекий край, щоб прийняти царство і повернутись.
13 Покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мін срібла, та й сказав їм: 'Пустіть їх в діло, поки Я повернуся!'
14 Але громадяни ненавиділи його і послали слідом за ним посланців, кажучи: 'Не хочемо, щоб він царював над нами!'
15 І коли повернувся, прийнявши царство, звелів покликати до себе тих рабів, котрим дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.
16 Прийшов перший і сказав: 'Господарю, міна твоя принесла десять мін'.
17 І сказав йому: 'Гаразд, добрий рабе; ти в малому був вірний, візьми управління над десятьма містами'.
18 Прийшов другий і сказав: 'Господарю, міна твоя принесла п'ять мін'.
19 Він сказав і тому: 'І ти будь над п'ятьма містами!'
20 І ще інший прийшов і сказав: 'Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.
21 Я ж боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий: береш те чого не клав, і жнеш чого не сіяв'.
22 А він сказав йому: 'Словами твоїми буду судити тебе, рабе лукавий. Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру я, чого не клав, і жну — чого не сіяв;
23 чому ж не віддав ти срібло моє міняльникам; і я, повернувшись, взяв би своє з прибутком?'
24 І сказав присутнім: 'Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін'.
25 І вони сказали йому: 'Господарю, він уже має десять мін'.
26 'Говорю ж вам: кожному, хто має, тому дасться, а хто не має, відбереться і те, що має.
27 А ворогів моїх, котрі не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною!'»
28 Розповівши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалиму.
29 Коли ж Він наблизився до Віфагії і Віфанії, до гори, яка зветься Оливною, послав двох учнів Своїх,
30 кажучи: «Ідіть у село, яке перед вами; і як увійдете в нього, знайдете молодого осла прив'язаного, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв'яжіть його і приведіть сюди.
31 І коли хто запитає вас: 'Навіщо відв'язуєте?', скажіть: 'Він потрібен Господу».
32 Послані пішли і знайшли, як Він сказав їм.
33 Коли вони відв'язували молодого осла, господарі його запитали їх: «Навіщо ви відв'язуєте осла?»
34 Вони ж відповіли: «Він потрібен Господу!»
35 І вони привели його до Ісуса; і, накинувши одежу свою на осла, посадили на нього Ісуса.
36 Коли ж Він їхав, люди стелили одежу свою по дорозі.
37 А коли Він наблизився до спуску з гори Оливної, то безліч учнів, радіючи, почали гучним голосом хвалити Бога за всі чудеса, які бачили,
38 говорячи: «Благословенний Цар, Грядучий в ім'я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх!»
39 А деякі з фарисеїв з-поміж народу казали Йому: «Учителю, заборони учням Твоїм!»
40 Він же сказав їм у відповідь: «Кажу вам, що коли вони замовкнуть, то каміння кричатиме!»
41 Коли Він наблизився до Єрусалиму, то, дивлячись на нього, заплакав над ним,
42 кажучи: «О, коли б ти хоч у цей твій день зрозумів, що потрібно для миру твого! Та нині це закрите від очей твоїх.
43 Бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої оточать тебе валом, і обложать тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 І зрівняють тебе з землею, і повбивають дітей твоїх, і не залишать в тобі каменя на камені за те, що ти не зрозумів часу відвідання твого».
45 І увійшовши у храм і почав виганяти тих, що в ньому продавали,
46 говорячи їм: «Написано: 'Дім Мій — дім молитви', а ви зробили з нього вертепом розбійників».
47 І Він навчав у храмі. Первосвященики і книжники та старійшини народу шукали погубити Його.
48 Але не знаходили можливості, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.