Luke 17
1 Ісус сказав учням Своїм: «Неможливо, щоб спокуси не прийшли, але горе тому, через кого вони приходять.
2 Краще було б такому, щоб млинове жорно повісити йому на шию і вкинути в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3 Пильнуйте ж за собою. Якщо брат твій провиниться проти тебе, застережи його, і якщо він покається, прости йому.
4 І коли сім разів у день згрішить проти тебе, і сім разів у день звернеться і скаже: 'Каюся', — прости йому».
5 Апостоли сказали Господеві: «Збільш віру нашу!»
6 Господь відповів: «Коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали б смоковниці цій: 'Вирвись з коренем і пересадися в море', то й послухала б вас.
7 Хто з вас, маючи раба, котрий оре чи пасе, коли прийде з поля, скаже йому: 'Йди зараз же сідай до столу!'
8 Навпаки, чи не скаже йому: 'Приготуй мені вечерю, підпережися і прислуговуй мені, поки я буду їсти і пити, а потім ти сам будеш їсти і пити?'
9 Чи буде він дякувати рабові тому за те, що виконав наказ?
10 Так само і ви, коли виконаєте все наказане вам, то кажіть: 'Ми раби нікчемні; бо зробили те, що по винні були зробити'».
11 Одного разу, як Він ішов у Єрусалим, то проходив поміж Самарією і Галілею.
12 І коли Він входив у одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, що зупинилися здалека;
13 і голосно кричали: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!»
14 І, побачивши їх, Він сказав їм: «Підіть, покажіться священикам». І коли вони йшли, то очистились.
15 Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, сильним голосом прославлячи Бога;
16 він припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. І був самарянин.
17 Тоді Ісус сказав: «Чи не десять очистились? Де ж дев'ять?
18 Чому ж вони не повернулись віддати хвалу Богові, крім цього чужинця?»
19 І сказав йому: «Встань і йди, віра твоя спасла тебе!»
20 А як фарисеї запитали його: коли прийде Царство Боже, відповів їм: «Царство Боже не прийде помітно,
21 і не скажуть: 'Ось воно тут', або: 'Ось там!' Бо Царство Боже всередині вас!»
22 Сказав також учням: «Прийдуть дні, коли ви побажаєте побачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
23 І скажуть вам: 'Ось Він тут!', чи: 'Ось Він там!' — Не йдіть і не шукайте!
24 Бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, освітлює до другого краю неба, так буде Син Людський в день Свій.
25 Але насамперед належить Мені багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26 І, як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27 їли, пили, женились, заміж виходили, до того дня, коли Ной увійшов у ковчег; і прийшов потоп та погубив усіх.
28 Так само, як було і в дні Лота: їли, пили, торгували, купували, садили, будували,
29 а в день, коли Лот вийшов з Содому, линув вогонь з сіркою з неба і всіх знищив.
30 Так буде і в той день, коли Син Людський з'явиться.
31 В той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не сходить взяти їх. І хто буде в полі, нехай не вертається назад.
32 Пам'ятайте про Лотову дружину!
33 Хто буде намагатися зберегти своє життя, той погубить його; а хто погубить його, той збереже його.
34 Кажу вам: у ту ніч буде двоє в одному ліжку: одного візьмуть, а другий залишиться.
35 Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться.
36 Двоє будуть у полі: один візьметься, а другий залишиться».
37 І запитали Його: «Де, Господи?» А Він відповів: «Де труп, там зберуться орли!»