1І, проходячи, Він побачив чоловіка сліпого від народження.
2А учні Його запитали Його, кажучи: «Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він народився сліпим?»
3Ісус відповів: «Не згрішив ні він, ні батьки його, але це сталося для того, щоб діла Божі виявились на Ньому.
4Мені належиться виконувати діла Того, Хто послав Мене, доки ще день. Надходить ніч, коли ніхто не зможе нічого робити.
5Доки Я в світі, Я Світло для світу».
6Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив суміш зі слини і помазав очі сліпому цією сумішшю,
7і сказав йому: «Піди, вмийся в купальні Сілоамській», що означає: «Посланий». Він пішов, умився і прийшов зрячим.
8Сусіди і ті, що бачили його раніше сліпим, говорили: «Чи це не той, що сидів і просив милостиню?»
9Інші говорили: «Це він!» А ще інші говорили: «Схожий на нього». Він же сказав їм: «Це я!»
10Вони розпитували його: «Як же відкрились очі твої?»
11Він сказав їм у відповідь: «Чоловік, Котрого звуть Ісусом, зробив суміш, помазав нею очі мої і сказав мені: 'Піди в купальню Сілоам і вмийся'. Я пішов, умився та й прозрів».
12І вони питають його: «Де Він?» Він відповів: «Не знаю!»
13Повели ж цього колишнього сліпця до фарисеїв.
14А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив очі йому.
15Запитали його також і фарисеї, як він прозрів. А він сказав їм: «Він помазав сумішшю очі мої, і я вмився і бачу».
16Декотрі з фарисеїв сказали: «Цей чоловік не від Бога, бо не дотримується суботи». Але інші казали: «Як може чоловік грішний творити чудеса?» І сталася між ними суперечка.
17Тоді вони говорять сліпому знову: «Що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі?» А він сказав: «Він пророк!»
18Іудеї, однак, не повірили йому, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того прозрілого.
19І запитали їх, кажучи: «Чи це ваш син, про котрого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?»
20Батьки його сказали у відповідь: «Ми знаєм, що це наш син і що він народився сліпим,
21а як він тепер бачить, ми не знаєм, і хто відкрив йому очі, — не знаєм. Він дорослий, його запитайте, нехай сам скаже про себе».
22Так говорили батьки його; вони боялись іудеїв, бо іудеї змовились уже, що коли хто визнає Його за Христа, того відлучити від синагоги.
23Тому-то говорили батьки його: «Він дорослий, спитайте його».
24І вдруге покликали чоловіка, котрий був сліпим, і сказали йому: «Віддай хвалу Богові, ми знаємо, що Чоловік Той — грішник!»
25Але він відповів: «Чи Він грішник, я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу».
26Знову спитали його: «Що зробив Він з тобою? Як відкрив очі тобі?»
27Він відповів їм: «Я вже говорив вам, та ви не слухали. Що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати учнями Його?»
28Вони ж докорили йому і сказали: «Ти Його учень, а ми учні Мойсея!
29Ми знаємо, що Бог говорив з Мойсеєм, Цього ж не знаємо, звідки Він!»
30Чоловік сказав у відповідь: «То ж і дивно, що ви не знаєте звідки Він, а Він відкрив очі мої.
31Ми знаємо, що Бог не слухає грішників, але хто шанує Бога і виконує волю Його, того слухає.
32Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпому з народження.
33Коли б Цей Чоловік був не від Бога, Він не міг би творити нічого».
34Вони відповіли йому, кажучи: «Ти весь народився в гріхах, і ти будеш нас вчити?» І вигнали його геть.
35Ісус, почувши, що вони вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: «Чи ти віруєш у Сина Божого?»
36Він сказав у відповідь: «А Хто Він, Пане, щоб я увірував у Нього?»
37Ісус сказав йому: «Ти бачив Його, і Він говорить з тобою».
38Він сказав: «Господи, я вірую!» І поклонився Йому.
39І сказав Ісус: «На суд прийшов Я в світ цей, щоб незрячі бачили, а ті, що бачать, стали сліпими».
40Почувши це, фарисеї, котрі були з Ним, спитали Його: «Невже і ми сліпі?»
41Ісус відповів їм: «Якби ви були сліпі, то не мали б гріха, але як ви говорите, що бачите, то і гріх ваш лишається на вас».