John 8
1 Ісус же пішов на гору Оливну.
2 А вранці Він прийшов знову у храм, і всі люди прийшли до Нього. Він сів і навчав їх.
3 Ось книжники та фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбі, і поставивши її посередині,
4 та й говорять Йому: «Учителю, цю жінку взято в перелюбі,
5 а Мойсей у Законі заповів нам таких побивати камінням, а що скажеш Ти?»
6 Це вони говорили, спокушуючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі, не звертаючи уваги.
7 Та коли ті не переставали питати Його, Він підвівся і сказав їм: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине камінь у неї».
8 І знов, схилившись додолу, писав по землі.
9 Вони ж, почувши це, і докорені совістю, почали виходити один за одним, почавши від старших і до останніх, і залишився один Ісус і жінка, що стояла посередині.
10 Коли Ісус підвівся і не побачив нікого, крім жінки, то сказав їй: «Жінко, де ті, що обвинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив?»
11 Вона відповіла: «Ніхто, Господи!» Ісус сказав їй: «І Я не осуджую тебе. Іди і більше не гріши!»
12 І знову Ісус говорив їм, кажучи: Я — Світло для світу; хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя».
13 Тоді фарисеї сказали Йому: «Ти свідчиш Сам про Себе; Твоє свідчення неправдиве».
14 Ісус сказав у відповідь: «Хоч Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення істинне, бо Я знаю звідки Я прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
15 Ви судите по плоті, а Я не суджу нікого.
16 І коли Я й суджу, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, який послав Мене.
17 А в Законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве.
18 Я Сам свідчу про Себе, і Отець, Котрий послав Мене, свідчить про Мене».
19 Тоді вони сказали Йому: «Де Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця; коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого».
20 Ці слова Ісус говорив біля скарбниці, коли навчав у храмі; І ніхто не схопив Його, бо ще час Його не прийшов.
21 Тоді знову Ісус сказав їм: «Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і помрете в гріхах ваших; куди Я йду, ви не зможете прийти».
22 А іудеї говорили: «Невже Він уб'є Сам Себе, що каже: 'Куди Я йду, ви не зможете прийти?'»
23 Він сказав їм: «Ви від нижніх, Я ж від вишніх. Ви від світу цього, Я — не від світу цього.
24 Тому Я сказав вам, що помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших».
25 Тоді вони сказали Йому: «Хто ж Ти?» Ісус відповів їм: «Я від початку Сущий, що і кажу вам.
26 Маю багато говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, є істинний, і Я кажу світові те, що почув від Нього».
27 Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
28 Тож Ісус сказав їм: «Коли ви піднесете Сина Людського, тоді ви зрозумієте, що то Я, і що Я не роблю нічого від Себе, але як Отець навчив Мене, так і говорю.
29 Той, Хто послав Мене, є зі Мною: Отець не залишив Мене Самого, бо Я роблю завжди те, що до вподоби Йому».
30 Коли Він це говорив, то багато увірувало в Нього.
31 Тоді Ісус сказав іудеям, котрі увірували в Нього: «Якщо ви будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно учні Мої.
32 І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними».
33 Вони відповіли Йому: «Ми Авраамові нащадки і ніколи не були невільниками нікому. Як же кажеш Ти: 'Станете вільними?' »
34 Ісус відповів їм: «Істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той є рабом гріха.
35 Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно.
36 Отже, коли Син визволить вас, то істинно ви будете вільні.
37 Я знаю, що ви нащадки Авраамові, але хочете вбити Мене, бо слово Моє не зрозуміле вам.
38 Я говорю те, що бачив у Отця Мого, а ви також робите те, що бачили у отця вашого».
39 Вони сказали Йому у відповідь: «Наш отець — Авраам». Ісус сказав їм: «Якби ви були Авраамові діти, то робили б діла Авраамові.
40 А тепер хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам правду, яку Я чув від Бога. Цього Авраам не робив.
41 Ви робите діла отця вашого». Вони сказали Йому: «Ми не родилися від перелюбу; ми маємо одного Отця — Бога».
42 Ісус сказав їм: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо Я вийшов і прийшов від Бога. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене.
43 Чому ви не розумієте мови Моєї? Тому що не можете слухати слова Мого!
44 Ваш отець диявол; і похоті отця вашого ви хочете чинити. Він був людиновбивцем від початку і не встояв у істині, бо нема істини в ньому. Коли він говорить неправду, то говорить від себе, бо він лжець і отець неправди.
45 А коли Я говорю істину, то не вірите Мені.
46 Хто з вас може докорити Мені за неправду? Коли Я говорю істину, то чому не вірите Мені?
47 Хто від Бога, той слухає слова Божі; ви тому не слухаєте, бо ви не є від Бога».
48 На це іудеї відповіли, кажучи: «Чи неправду ми кажемо, що Ти самарянин і демон у Тобі?»
49 Ісус відповів: «Нема в Мені демона, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
50 Проте Я не шукаю слави Моєї, але є Той, Хто шукає, і судить.
51 Істинно, істинно кажу вам: хто зберігає слово Моє, той не побачить смерті повік».
52 Іудеї сказали Йому: «Тепер ми зрозуміли, що демон у Тобі. Авраам помер і пророки, а Ти кажеш: 'Хто зберігає слово Моє, не зазнає смерті повік'.
53 Хіба Ти більший від отця нашого Авраама, котрий помер? І від пророків, які повмирали? Ким Ти Себе робиш?»
54 Ісус відповів: «Якщо Я Сам Себе славлю, то Моя слава ніщо: Мій Отець прославляє Мене, про Котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, — буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і зберігаю слово Його.
56 Авраам, отець ваш, був радий побачити день Мій; і він побачив і зрадів».
57 На це сказали Йому іудеї: «Тобі немає ще й п'ятидесяти років, і Ти бачив Авраама?»
58 Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: перше, ніж був Авраам, Я є!»
59 Тоді вони схопили каміння, щоб убити Його, але Ісус сховався і вийшов із храму.