1Після того Ісус з'явився знов учням Своїм біля моря Тиверіядського. А з'явився так:
2були разом Симон Петро, Фома, званий Близнюком, Нафанаїл з Кани Галілейської, обидва сини Зеведеєві і двоє інших з учнів Його.
3І Симон Петро говорить їм: «Іду ловити рибу!» Вони кажуть йому: «Ми також підемо з тобою!» І вони пішли і увійшли в човен. І в ту ніч не зловили нічого.
4А як настав ранок, Ісус стояв на березі, але учні не пізнали, що то Ісус.
5Ісус запитав їх: «Діти, чи є у вас яка їжа?» Вони відповіли Йому: «Нема!»
6Він сказав їм: «Закиньте сіті праворуч човна і піймаєте». Вони закинули, і вже не могли витягнути сіті через велику кількість риби.
7Тоді учень, котрого Ісус любив, говорить Петрові: «Це ж Господь!» А коли Симон же Петро почувши, що це Господь, накинув на себе одежу, бо був нагий, і кинувся в море.
8А інші учні припливли в човні, бо були недалеко від берега, ліктів зо двісті, тягнучи сітку з рибою.
9А коли вийшли на берег, то побачили розкладений вогонь, а на ньому рибу і хліб.
10Ісус сказав їм: «Принесіть риби, яку ви тепер піймали».
11Симон Петро пішов і витягнув сітку на берег, повну великої риби, — сто п'ятдесят три. І від такої кількості не прорвалася сітка.
12Ісус сказав їм: «Ідіть, снідайте!» Та ніхто з учнів не смів запитати Його: «Хто Ти?», бо знали, що це Господь.
13Ісус приходить, бере хліб і дає їм, а також і рибу.
14Це вже третій раз Ісус з'явився учням Своїм, після Свого воскресіння з мертвих.
15Коли вони снідали, Ісус говорить Симону Петрові: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?» Він відповів Йому: «Так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе». Ісус каже йому: «Паси ягнят Моїх!»
16Ісус питає його вдруге: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене?» Той відповів Йому: «Так, Господи. Ти знаєш, що люблю Тебе!» Він сказав йому: «Паси вівці Мої!»
17Говорить йому втретє: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене?» Петро засмутився, що втретє спитав його: «Чи любиш Мене?» І відповів Йому: «Господи, Ти все знаєш. Ти знаєш, що я люблю Тебе!» Ісус каже йому: «Паси вівці Мої!
18Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то ти сам підперезувався і ходив, куди хотів, а коли постарієш, то простягнеш руки твої і інший підпереже тебе та й поведе, куди не схочеш».
19Це ж Він сказав, даючи розуміти, якою смертю прославить Бога. Сказавши це, говорить йому: «Йди за Мною!»
20Петро ж оглянувся і побачив учня, що йшов за ним, якого Ісус любив, котрий під час вечері прихилився до грудей Його і спитав: «Господи, хто видасть Тебе?»
21Побачивши його, Петро питає Ісуса: «Господи, а він що?»
22Ісус відповів йому: «Коли Я схочу, щоб він залишився, поки прийду, то що тобі до того? Ти йди за Мною!»
23І пронеслося це слово між братами, що той учень не вмре. Але Ісус не сказав йому, що не вмре, а сказав: «Коли Я схочу, щоб він залишився, аж поки прийду, то що тобі до того?»
24Цей учень і свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його.
25Багато й іншого створив Ісус; але коли б написати про те докладно, то думаю, що і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь.