1У перший же день тижня, прийшла до гробу Марія Магдалина вранці, як ще було темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
2Отож, біжить і приходить до Симона Петра і до другого учня, котрого Ісус любив, і каже їм: «Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де поклали Його».
3Негайно вийшов Петро і другий учень та пішли до гробу.
4Вони бігли обидва разом, але другий учень біг швидше за Петра, і він прибіг перший до гробу;
5і, нахилившись, бачить лежать пелени, але не ввійшов.
6Тоді Симон Петро приходить слідом за ним і, ввійшовши в гріб, бачить пелени, що лежали там,
7і хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь в іншому місці.
8Тоді ввійшов і другий учень, котрий перший прийшов до гробу, і побачив, і увірував.
9Бо ще не розуміли з Писання, що Він має воскреснути з мертвих.
10І учні повернулись знову до себе.
11А Марія стояла біля гробу і плакала. І, плачучи, вона нахилилась до гробу,
12і бачить двох ангелів у білих одежах, які сиділи: один в головах, а другий у ногах, де лежало тіло Ісусове.
13І вони питають її: «Жінко, чого плачеш?» Вона відповіла їм: «Взяли мого Господа, і я не знаю, де поклали Його».
14І, сказавши це, вона обернулась і побачила Ісуса, що стояв, та не пізнала, що то Ісус.
15Ісус спитав її: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Вона, думаючи, що це садівник, говорить Йому: «Пане, якщо ти виніс Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його».
16Ісус сказав їй: «Маріє!» А вона обернулась і сказала Йому: «Раввуні!» Що означає: «Учителю!»
17Ісус говорить їй: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого, а йди до братів Моїх і скажи їм: 'Я йду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого'».
18Марія Магдалина прийшла і сповістила учням, що вона бачила Господа і що Він сказав їй це.
19Того ж першого дня тижня, увечері, коли двері дому, де зібрались учні Його, були замкнені з остраху перед іудеями, прийшов Ісус, став посередині і говорить їм: «Мир вам!»
20І, сказавши це, показав їм руки Свої і ребра Свої. Учні зраділи, побачивши Господа.
21Ісус же сказав їм вдруге: «Мир вам! Як Отець послав Мене, так і Я посилаю вас».
22Сказавши це, Він дунув і каже їм: «Прийміть Духа Святого;
23кому гріхи простите, простяться, на кому залишите, залишуться».
24А Фома, один з дванадцятьох, названий Близнюком, не був з ними, коли приходив Ісус.
25Інші ж учні сказали йому: «Ми бачили Господа!» А він сказав їм: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, — не повірю».
26Після восьми днів, знову учні Його були вдома, і Хома з ними. Ісус прийшов, як двері були замкнені, і став посеред них і сказав: «Мир вам!»
27Потім говорить Фомі: «Дай палець твій сюди і подивись на руки Мої, простягни і руку твою і вложи в ребра Мої. І не будь невіруючим, а віруючим».
28Фома сказав у відповідь: «Господь мій і Бог мій!»
29Ісус сказав йому: «Ти повірив, тому, що побачив Мене? Блаженні ті, що не бачили і увірували!»
30Багато й інших чудес створив Ісус перед учнями Своїми, які не записані в книзі цій.
31Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і віруючи, мали життя в ім'я Його.