Acts 1
1 Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Ісус робив і навчав від початку,
2 до того дня, коли Він вознісся, давши через Духа Святого накази апостолам, яких Він вибрав,
3 яким Він з'являвся живим після страждань, з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже.
4 І, зібравши їх, Він звелів їм: «Не відлучайтесь з Єрусалиму, а чекайте обітниці Отця, про яку ви чули від Мене.
5 Бо Іоанн хрестив водою, а ви через декілька днів будете охрещені Духом Святим».
6 Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: «Господи, чи не цього часу Ти відбудуєш царство Ізраїлеві?»
7 А Він сказав їм: «Не ваша справа знати час і строки, які Отець призначив у Своїй владі.
8 Та ви приймете силу, як Дух Святий зійде на вас, і ви будете свідчити про Мене в Єрусалимі, по всій Іудеї та Самарії, аж до краю землі».
9 Сказавши це, Він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їх.
10 І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі
11 і сказали: «Мужі галілейські, чого стоїте, і дивитесь на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він відходив на небо!»
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, яка називається Оливна і яка знаходиться поблизу Єрусалиму на відстані путі суботнього дня.
13 І зібралися в кімнаті на верхньому поверсі в домі, де вони й перебували: Петро і Іоанн, Яків і Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Іуда Яковів.
14 Всі вони однодушно перебували в молитві і благанні, разом з деякими жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з братами Його.
15 В ті дні Петро, ставши серед учнів, — а було зібрання людей до ста двадцяти — та й сказав:
16 «Мужі-браття! Належало, щоб здійснилося Писання, яке Дух Святий прорік устами Давида про Іуду, колишнього вожака тих, що взяли Ісуса.
17 Він був зарахований до нас, і прийняв жереб служіння цього.
18 Але придбав землю за неправедну плату, і коли звалився додолу, розпалось черево його і випали всі нутрощі його.
19 І це стало відомим усім мешканцям Єрусалиму, тому і поле назване на їх мові Акелдама', тобто: 'Поле крові'.
20 Бо написано в книзі Псалмів: 'Нехай оселя його опустіє, і нехай ніхто не мешкає в ній'; та: 'А гідність його нехай інший прийме'.
21 Отже треба, щоб один з тих, які були з нами весь час, коли з нами перебував і ходив Господь Ісус,
22 починаючи від хрещення Іоаннового до того дня, коли Ісус вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його».
23 І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, прозваного також Юстом, та Маттія.
24 І, помолившись, казали: «Господи, Ти Серцевидець усіх, покажи з цих двох одного, кого Ти вибрав,
25 прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого Іуда відпав, щоб піти в своє місце».
26 І кинули жереб. І жереб випав на Маттія, і зарахували його до одинадцяти апостолів.