Acts 2
1 Коли ж настав день П'ятидесятниці, всі вони були однодушно разом в одному місці.
2 І несподівано зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, та й наповнив весь дім, де вони знаходилися.
3 І з'явилися їм розділені язики, наче вогненні, і осіли по одному на кожному з них.
4 Всі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух їм давав провіщати.
5 Перебували ж тоді в Єрусалимі іудеї, люди побожні, з усякого народу під небом.
6 А коли зчинився оцей гомін, зібралася юрба людей, і вони дуже дивувалися, бо кожний з них чув, як учні розмовляють їхньою мовою.
7 І всі були вражені і дивувались, кажучи один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі оці, що розмовляють?
8 Як же кожен з нас чує від них свою мову, в якій народилися?
9 Парф'яни, мідяни та еламіти, мешканці Месопотамії, Іудеї та Кападокії, Понту та Азії,
10 Фрігії та Памфілії, Єгипту та околиць Лівії, поблизу Кіренеї, захожі з Риму,
11 іудеї та прозеліти, крітяни і аравітяни, — чуємо, що вони говорять нашими мовами про великі діла Божі».
12 І дивувалися всі і, не розуміючи, говорили один одному: «Що це значить?»
13 А інші, глузуючи, говорили: «Вони напились солодкого вина».
14 Петро ж, вставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і промовив до них: «Мужі іудейські та мешканці Єрусалиму! Нехай буде це відомо вам, і вислухайте слова мої:
15 вони не п'яні, як ви думаєте, бо зараз третя година дня;
16 а це те, що провіщав пророк Іоіль:
17 'І буде останніми днями, — говорить Господь, — Я виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші, і дочки ваші, і юнаки ваші будуть бачити видіння, а старшим вашим будуть сни снитися.
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх в ті дні Я виллю від Духа Мого, і вони будуть пророкувати.
19 І покажу чудеса вгорі на небі, і знамення внизу на землі: кров і вогонь і куріння диму.
20 І сонце перетвориться на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний.
21 І буде: всякий, хто покличе ім'я Господнє — спасеться.
22 Мужі ізраїльські! Вислухайте ці слова: Ісуса Назарея, Мужа, Якого Бог засвідчив вам силою, чудами і знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як і самі знаєте,
23 Цього, виданого призначеною радою і передбаченням Божим, ви руками беззаконних розп'яли і вбили.
24 Та Бог воскресив Його, розірвавши пута смерті, тому що неможливо було утримати Його.
25 Бо Давид каже про Нього: 'Я бачив Господа завжди перед собою, Він праворуч мене, щоб я не захитався.
26 Тому серце моє звеселилося, і язик мій зрадів, навіть і тіло моє спочине в надії.
27 Бо Ти не залишиш душі моєї в пеклі і не даси Ти Святому Твоєму побачити тління.
28 Ти дав мені пізнати дорогу життя; Ти сповниш мене радістю перед лицем Твоїм!'
29 Мужі-браття! Нехай буде дозволено вам сміло сказати про патріарха Давида, який помер і був похований, і гріб його в нас до цього дня.
30 А бувши ж пророком, та знаючи, що Бог клятвою обіцяв йому від плоду стегон його воздвигнути Христа у тілі і посадити на престолі Його;
31 передбачивши це, він сказав про воскресіння Христа, що душа Його не залишиться в пеклі, а тіло Його не побачить тління.
32 Цього Ісуса Бог воскресив, чого ми всі свідки.
33 Отже, Він, будучи вознесений правицею Божою і, прийнявши від Отця обітницю Духа Святого, дарував те, що ви сьогодні бачите і чуєте.
34 Бо Давид не зійшов на небо, але сам говорить: 'Сказав Господь Господеві моєму: «Сиди праворуч Мене,
35 доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для ніг Твоїх»'.
36 Отже, твердо знай весь дім Ізраїлів, що Бог зробив Його Господом і Христом, Цього Ісуса, Якого ви розп’яли».
37 Почувши це, вони зворушилися серцем, і сказали Петрові й іншим апостолам: «Мужі-браття, що ж нам робити?»
38 Петро відповів їм: «Покайтеся, і нехай охреститься кожен з вас в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і отримаєте дар Святого Духа.
39 Бо вам належить обітниця і для дітей ваших, і всім дальнім, кого тільки покличе Господь, Бог наш».
40 І багатьма іншими словами він свідчив і благав їх, говорячи: «Спасайтесь від роду цього лукавого!»
41 Отже ті, що охоче прийняли слово його, охрестилися. І в той день приєдналося близько трьох тисяч душ.
42 І вони постійно перебували у вченні апостолів, і в єднанні, переломленні хліба та в молитвах.
43 І був страх у кожній душі; і багато чудес і знамен чинили апостоли.
44 А всі віруючі були разом і мали все спільне.
45 І продавали маєтки та майно, і ділили між усіма, по їхній потребі.
46 І кожного дня перебували однодушно в храмі і, переломлюючи хліб по домах, приймали їжу з радістю і в простоті серця;
47 хвалячи Бога і перебуваючи в любові в усього народу. І Господь щоденно додавав до Церкви тих, що спасалися.