1Петро і Іоанн ішли разом до храму о дев'ятій годині на молитву.
2І був чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили і садовили щодня при дверях храму, які називались Красними, просити милостині в тих, хто входив у храм.
3Він, побачивши Петра та Іоанна перед входом у храм, просив у них милостині.
4Петро з Іоанном, пильно глянувши на нього, сказали: «Подивися на нас!»
5І він пильно дивився на них, сподіваючись щось отримати від них.
6Але Петро сказав: «Срібла і золота я не маю, але що маю, те даю тобі: в ім'я Ісуса Христа Назарея, встань і ходи!»
7І, взявши його за праву руку, підвів. І відразу ж зміцнилися ступні його і коліна;
8і, скочивши, став і почав ходити і ввійшов з ними в храм, ходячи, підскакуючи і хвалячи Бога.
9І весь народ бачив, що він ходить і Бога хвалить.
10І пізнали його, що це той, що сидів при Красних дверях храму ради милостині; і сповнилися страхом і подивом з того, що сталось з ним.
11А тому, що зцілений кривий не відходив від Петра та Іоанна, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломоновим.
12Коли Петро побачив це, промовив до народу: «Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь з цього? Чого ви дивитесь на нас, ніби ми нашою силою чи побожністю вчинили те, що він ходить?
13Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог батьків наших, прославив Сина Свого Ісуса, Якого ви зрадили та від Якого ви відреклися перед Пілатом, коли він хотів відпустити Його.
14Але ви Святого та Праведного відреклися, а домагалися, щоб звільнити вам людиновбивцю.
15А Творця життя вбили, але Бог воскресив Його з мертвих, чого ми свідки.
16І через віру в ім'я Його, ім'я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте; і віра, яка від Нього, дарувала йому зцілення це перед вами всіма.
17А втім, браття, я знаю, що ви, як і начальники ваші, зробили це через невідання.
18Бог же, що наперед звістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і здійснив.
19Отже, покайтеся і наверніться, щоб стерті були гріхи ваші,
20щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і щоб Він прислав призначеного вам Христа Ісуса,
21Якого небо мусить прийняти, аж до часу відновлення всього, про що Бог говорив устами всіх святих Своїх пророків від віку.
22Мойсей сказав отцям: 'Пророка дасть вам Господь, Бог ваш, з братів ваших, як мене; слухайтесь Його в усьому, що говоритиме вам.
23І станеться, що кожна душа, яка не послухає Того Пророка, — буде викорінена з народу'.
24І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх говорило, також провістили ці дні.
25Ви ж сини пророків і завіту, що Бог заповів батькам вашим, говорячи Авраамові: 'І в нащадкові твоїм благословляться всі народи землі'.
26Бог, воскресивши Сина Свого Ісуса, послав Його перше до вас, щоб вас благословити, щоб кожен з вас відвернувся від злих своїх учинків».