1І перший завіт мав постанови про богослужіння і святилище земне.
2Бо була споруджена скінія перша, в якій знаходилися — світильник, стіл і хліби жертовні, і яка називається «Святе».
3А за другою завісою була скінія, названа: «Святе Святих»,
4яка мала золоту кадильницю і ковчег завіту, обкладений з усіх сторін золотом, в якому була золота посудина з манною, розцвілий жезл Ааронів та скрижалі завіту.
5А над ним херувими слави, отінюючі престол благодаті, про що не слід тепер говорити докладно.
6При такому влаштуванні, священики входили завжди в першу скінію, звершувати служіння.
7Але в другу входить лише первосвященик, один раз на рік і не без крові, яку він приносив за себе і за гріхи народу.
8Святий Дух цим показує, що дорога в Святая Святих ще не відкрита, доки ще стоїть перша скінія.
9Вона є образ для теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть зробити в совісті досконалим того, хто приносить.
10І вони зі стравами і напоями та різноманітними обмиваннями й обрядами, що стосується тіла, були встановлені тільки до часу їх виправлення.
11Але Христос прийшов, як Первосвященик майбутніх благ, з більшою і досконалішою скінією, нерукотворною, тобто не земної будови;
12і не з кров'ю козлів та телят, а з власною кров'ю ввійшов у Святилище, раз і назавжди, придбавши вічне викуплення.
13Бо коли кров телят та козлів та попіл телиці, через окроплений освячує осквернених, щоб чисте було тіло,
14то наскільки більше кров Христа, Який Духом Святим приніс непорочного Себе Богу, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу живому!
15І тому Він — Посередник нового Завіту, щоб через смерть Його, яка сталася для викуплення від злочинів, учинених за першого завіту, покликані могли отримати обітницю вічної спадщини.
16Бо де є заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповітника.
17Бо заповіт має силу лише по смерті; інакше він нічого невартий, коли заповідач ще живе.
18Тому і перший завіт був утверджений не без крові.
19Бо коли Мойсей оголосив усі заповіді всьому народу згідно з Законом, то взяв кров телят і козлів з водою і червленою вовною з іссопом, та й покропив книгу і народ увесь,
20говорячи: «Це кров завіту, що Бог заповідав вам».
21Також окропив кров'ю скінію і всі богослужебні сосуди.
22Згідно з Законом майже все очищається кров'ю, а без пролиття крові не буває прощення.
23Отже, образи небесного повинні були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами кращими від цих.
24Бо Христос ввійшов не в рукотворне Святилище, яке було на зразок справжнього, але в саме небо, щоб предстати нині за нас перед лице Боже;
25і не для того, щоб багато разів приносити Себе, як первосвященик входить у святилище кожного року з кров'ю чужою;
26бо інакше треба було б Йому багаторазово страждати від створення світу. Він же один раз, наприкінці віків з'явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю.
27І як призначено людям один раз умерти, а потім суд,
28так і Христос один раз, принісши Себе в жертву, щоб узяти на Себе гріхи багатьох, а вдруге з'явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння.