1Головне ж у тому, про що ми говоримо: ми маємо такого Первосвященика, Який сів праворуч престолу величі на небесах,
2як служитель святилища та скінії правдивої, яку збудував Господь, а не чоловік.
3Всякий первосвященик поставляється, щоб приносити дари та жертви; і тому треба було, щоб і Цей мав що принести.
4Бо коли б Він був на землі, то не був би священиком, бо тут такі священики, які приносять дари згідно з Законом,
5і служать образу і тіні небесного, як було сказано Мойсеєві Богом, коли він мав приступити до збудування скінії: «Дивись, зроби все за зразком, показаним тобі на горі».
6Але тепер Він отримав настільки краще служіння, наскільки Він є Посередник кращого завіту, який був заснований на кращих обітницях.
7Коли б перший завіт був без недоліку, то не було б місця іншому.
8Але пророк, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, — говорить Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди Новий Завіт;
9не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми, в день, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської, бо вони не перебували в завіті Моїм, і Я покинув їх», — говорить Господь.
10«Ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїля в ці дні, — говорить Господь, — вкладу Я Закони Мої в помисли їхні, і напишу їх на серцях їхніх і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.
11І не буде більше навчати кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: 'Пізнай Господа!' Бо всі вони будуть знати Мене, — від малого до великого.
12Бо Я буду милостивий до неправд їхніх і гріхів їхніх Я не згадаю більше».
13Кажучи «новий», показав застарілість першого; а занепадаюче і старіюче близьке до знищення.