1Бо Мелхіседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що зустрів Авраама, коли той вертався після поразки царів, і благословив його,
2якому Авраам відділив десятину від усього; по-перше, його ім'я означає: «цар праведності», а потім: «цар Салиму», що означає: «цар миру».
3Без батька, без матері, без родоводу, не маючи ні початку днів, ні кінця життя; подібно до Сина Божого, перебуває священиком назавжди.
4Дивіться, який великий той, кому патріарх Авраам дав десятину з кращої здобичі своєї!
5Ті, що одержують священство із синів Левіїних, мають заповідь брати десятину з народу, тобто з братів своїх, хоч і вони вийшли від стегон Авраама.
6Але цей, що не походив з їхнього роду, взяв десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.
7І без всякого заперечення, менший благословляється більшим.
8І тут десятину беруть люди смертні, а там — той, хто має про себе свідчення, що він живе.
9І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятину, дав десятину через Авраама.
10Бо він був ще в стегнах батька, коли Мелхіседек зустрів його.
11Отже, коли б досконалість досягалась через священство Левітів, бо з ним люди одержали Закон, то яка ще потреба була б, щоб повстав інший священик за чином Мелхіседека, а не за чином Аарона?
12Адже з переміною священства необхідно бути зміні і закону.
13Бо Той, про Кого говориться, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.
14Відомо, що наш Господь засяяв з коліна Іудиного, про яке Мойсей не сказав нічого відносно священства.
15І це ще ясніше видно, що подібно до Мелхіседека, повстає інший священик,
16Котрий такий не за законом заповіді тілесної, а за силою життя безконечного.
17Бо засвідчено: «Ти священик навіки за чином Мелхіседека».
18Так, скасування попередньої заповіді буває внаслідок її немочі та безкористності.
19Бо Закон нічого не довів до досконалості; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємось до Бога.
20І як це було не без клятви,
21бо ті були священиками без клятви, але Цей з клятвою, через Того, Хто сказав Йому: «Клявся Господь і не розкається: Ти священик навіки за чином Мелхіседека».
22Настільки ж Ісус став запорукою кращого Завіту!
23До того ж, тих священиків було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
24а Цей, як перебуваючий вічно, має і священство нескінчене.
25Тому-то може і спасати завжди тих, які приходять до Бога через Нього, бо Він завжди живий, щоб заступатись за них.
26Такий і повинен бути у нас Первосвященик: святий, непричетний злу, непорочний, відокремлений від грішників, піднесений вище небес,
27Який не має потреби щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо це Він раз назавжди вчинив, принісши Себе Самого.
28Бо Закон наставляє людей первосвящениками, які мають немочі, слово ж клятви, яке прийшло після Закону, поставляє Сина Божого, досконалого навіки!