1Кожен первосвященик, вибраний з-поміж людей, призначається для людей на служіння Богові, щоб приносити дари і жертви за гріхи,
2який може співчувати нетямущим і тим, що заблудилися, бо й сам схильний до слабкості.
3І тому він повинен, як за людей, так і за себе самого приносити жертви за гріхи.
4І ніхто не бере цієї честі сам собі, а тільки покликаний Богом, як і Аарон.
5Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу, щоб стати Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти Син Мій, нині Я родив Тебе!»
6І як Він каже в іншому місці: «Ти священик навіки за чином Мелхіседека».
7Він у дні тілесного життя з великим голосінням і слізьми приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерті; і Він був почутий за Своє благоговіння;
8хоч Він і Син, проте навчився покірності через страждання.
9І, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому, причиною спасіння вічного,
10бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхіседека.
11Про це слід було б багато говорити, але важко пояснити, бо ви стали нездібними слухати.
12За віком ви вже повинні бути вчителями, але вас знову треба вчити першим початкам слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда їжа.
13Кожен, хто споживає молоко, будучи ще немовлям, недосвідчений у слові правди.
14Але тверда їжа властива дорослим, у яких почуття навиком привчені розрізняти добро і зло.