Hebrews 4
1 Отож біймося, коли ще маємо обітницю увійти до спокою Його, хтось з вас не спізнився.
2 Бо і нам було Євангеліє проповідувано, як і тим, але слово почуте не принесло їм користі, бо не з'єдналося з вірою тих, що слухали.
3 Але входимо до спокою ми, що увірували, бо Він сказав: «Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть до спокою Мого», хоч діла були завершені від закладин світу.
4 Бо Він сказав в одному місці про сьомий день так: «І спочив Бог сьомого дня від усіх діл Своїх».
5 І тут ще: «Не ввійдуть вони до спокою Мого!»
6 Отже, як деяким залишається увійти до нього, а ті, кому було раніше проповідувано, не ввійшли в нього через непокірливість,
7 то Він знов призначає якийсь день нині, як сказав через Давида, після такого довгого часу, як уже було сказано: «Нині, як почуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших».
8 Бо коли б Ісус Навин дав їм спокій, то не було б сказано після того про інший день.
9 Тому-то для народу Божого залишається ще суботство.
10 Бо хто ввійде до спокою Його, той відпочине від діл своїх, як і Бог від Своїх.
11 Тож стараймося ввійти до цього спокою, щоб ніхто за тим же прикладом не впав у непокірність.
12 Бо Слово Боже живе і діюче, гостріше всякого меча двосічного: воно проникає аж до розділення душі і духа, суглобів та мозку, судить думки і наміри серця.
13 І нема створіння скритого від Нього, але все оголене та відкрите перед очима Його. Йому дамо звіт.
14 Тож, маючи Первосвященика Великого, Який перейшов небеса, Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо сповідання нашого.
15 Бо ми маємо не такого первосвященика, який не може страждати з нами в немочах наших, але такого, Який подібно нам, зазнав спокуси в усьому, крім гріха.
16 Тому приступаймо з довір'ям до престолу благодаті, щоб бути помилуваними і одержати благодать для своєчасної допомоги.