1Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому.
2Через неї були засвідчені древні.
3Вірою ми розуміємо, що віки створені Словом Божим, так що з невидимого сталось видиме.
4Вірою Авель приніс кращу жертву Богові, ніж Каїн, нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він і по смерті ще говорить.
5Вірою Енох перенесений був так, що не бачив смерті; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо ще до переселення свого він отримав свідчення, що догодив Богові.
6Без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає нагороду.
7Вірою Ной, будучи попереджений про те, чого ще не було видно, зі страхом збудував ковчег для спасіння дому свого; нею він осудив весь світ і став спадкоємцем праведності по вірі.
8Вірою Авраам скорився поклику іти в країну, яку мав потім отримати в спадщину, пішов, не знаючи, куди йде.
9Вірою він перебував в обітованій землі, як на чужій, мешкаючи в наметах з Ісааком і Яковом, які були співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10бо він очікував міста з непохитною основою, якого архітектором і будівником є Бог.
11Вірою також і сама Сарра одержала силу прийняти сім'я і, незважаючи на вік, родила, бо знала, що вірний Той, Хто обіцяв.
12Отже, від одного, та ще й омертвілого, народилось так багато, як багато зір на небі, і як незлічений пісок на березі морському.
13Всі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць; а тільки здалеку бачили їх, і раділи, та говорили про себе, що вони чужинці та пришельці на землі.
14Бо ті, що так говорять, показують, що вони шукають батьківщини.
15І коли б вони думали про ту, з котрої вийшли, то мали б час повернутися.
16Та тепер вони бажають кращої, тобто небесної; тому і Бог не соромиться зватися їх Богом, бо Він приготував їм місто.
17Вірою Авраам, бувши випробовуваний, приніс Ісаака в жертву; і, маючи обітницю, приніс свого єдинородного сина,
18про якого було сказано: «Від Ісаака народиться тобі потомство».
19Бо він думав, що Бог має і із мертвих силу воскресити; тому і одержав його як прообраз.
20Вірою Ісаак благословив Якова і Ісава на майбутнє.
21Вірою Яків, умираючи, благословив обох синів Йосифа, і поклонився Богу, спираючись на кінець палиці своєї.
22Вірою Йосиф, при кончині, згадав про вихід синів Ізраїля і заповів про кістки свої.
23Вірою Мойсей, як народився, був переховуваний батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не побоялись наказу царського.
24Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся називатися сином дочки фараонової,
25вибравши краще страждати з народом Божим, аніж мати тимчасову насолоду гріховну,
26вважаючи ганьбу Христову більшим багатством, ніж скарби єгипетські, бо він дивився на нагороду.
27Вірою він залишив Єгипет, не побоявшись гніву царського, бо він був непохитним, як той, хто бачить Невидимого.
28Вірою він справив Пасху і кроплення крові, щоб губитель не торкнувся їхніх первістків.
29Вірою вони перейшли Червоне море, як по суходолу, на що спокушившись, єгиптяни потопились.
30Вірою стіни Єрихону впали після семиденного обходу їх.
31Вірою Раав блудниця не загинула з непокірними, за те, що з миром прийняла вивідувачів.
32І що ще скажу? Не вистачить мені часу оповідати про Гедеона, Барака, Самсона, Ефтая, Давида і Самуїла та пророків,
33які вірою перемагали царства, чинили праведність, одержували обітниці, закривали пащі левам,
34гасили силу вогню, уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, змушували до втечі війська чужинців;
35жінки отримували своїх померлих воскреслими; інші були замучені, бо відмовлялися від визволення, щоб осягнути краще воскресіння.
36А інші зазнали наруги та побоїв, також кайданів та ув'язнення;
37були побивані камінням, допитувані, перепилювані, вмирали від меча, тинялися в овечих та козячих шкірах, нужденні, засмучені, вимучені.
38Ті, яких світ не був вартий, тинялися по пустинях та горах, по печерах та ущелинах землі.
39І всі вони, засвідчені у вірі, не отримали того, що було обіцяно,
40бо Бог передбачив щось краще для нас, щоб вони не без нас досягли досконалості.