1Тими ж днями, як число учнів помножилось, почались нарікання елленістів на євреїв, що їхні вдови ці були занедбані в щоденному роздаванні потреб.
2Тоді дванадцять апостолів скликали громаду учнів і сказали: «Не годиться, щоб ми залишили Слово Боже і прислуговували при столах.
3Тому, браття, виберіть між собою сім мужів доброї слави, сповнених Духа Святого і мудрості, їх поставимо на це служіння.
4А ми постійно будемо перебувати в молитві та в служінні слову».
5І сподобалось це слово усьому зібранню; і обрали Стефана, мужа сповненого віри та Духа Святого, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена та Миколу антіохійця, наверненого з язичників;
6їх поставили перед апостолами і, помолившись, поклали на них руки.
7І Слово Боже розповсюджувалося, і число учнів дуже збільшувалось в Єрусалимі; і багато священиків підкорилися вірі.
8А Стефан, сповнений віри та сили, творив великі чудеса і знамення в народі.
9Дехто з так званої синагоги лібертійців і кірінейців з Кілікії і Асії почали сперечатися з Стефаном.
10Але не могли протистояти проти мудрості і Духа, Яким він говорив.
11Тоді вони намовили людей, які казали: «Ми чули, як він говорив зневажливі слова проти Мойсея та проти Бога».
12І підбурили народ, старійшин та книжників і, напавши, схопили його і привели в синедріон.
13І поставили фальшивих свідків, які говорили: «Чоловік цей не перестає говорити зневажливі слова на це святе місце і на закон.
14Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце і змінить звичаї, які передав нам Мойсей».
15І всі, що сиділи в синедріоні, дивлячись на нього, бачили лице його, як лице ангела.