Acts 25
1 Фест, прибувши в область, через три дні вирушив з Кесарії до Єрусалиму.
2 Тоді первосвященик і знатні з іудеїв прийшли до нього із скаргою на Павла і переконували його,
3 прохаючи, щоб він зробив милість і викликав його в Єрусалим, готуючи засідку, щоб на дорозі його вбити.
4 Але Фест відповів, що Павла стережуть в Кесарії, і що він сам незабаром відправляється туди.
5 «Отже, — сказав він, — хто може з вас, нехай підуть зі мною, і якщо за цим чоловіком щось є, то нехай звинувачують його».
6 І пробувши в них не більше, як вісім чи десять днів, повернувся в Кесарію, а на другий день, сівши на судовищі, звелів привести Павла.
7 Коли він прийшов, то іудеї, які прийшли з Єрусалиму, стали кругом нього і складали на Павла багато тяжких обвинувачень, яких не могли доказати.
8 Він же на виправдання своє сказав: «Я не зробив ніякої провини ні проти Закону Іудейського, ні проти храму, ні проти Кесаря».
9 Та Фест, бажаючи догодити іудеям, сказав у відповідь Павлові: «Чи хочеш іти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?»
10 Павло ж сказав: «Я стою перед судом кесаря, де і належить мені судимому бути, іудеїв я нічим не скривдив, як і ти добре знаєш.
11 Якщо ж я неправий, або зробив щось гідне смерті, то не зрікаюся і померти; якщо нема нічого того, в чім звинувачують мене, то не може ніхто видати мене їм. Вимагаю суду кесаря».
12 Тоді Фест, поговоривши з радниками, відповів: «Ти вимагаєш суду кесаря, — до кесаря й підеш».
13 Через декілька днів цар Агріппа і Вереніка прибули в Кесарію поздоровити Феста.
14 І як вони пробули там багато днів, то Фест розповів цареві про Павла, кажучи: «Тут є один чоловік, залишений у в’язниці Феліксом,
15 на якого, коли я був в Єрусалимі, первосвященики і старійшини іудейські скаржились мені і вимагали осудження його.
16 Я відповів їм, що у римлян нема звичаю видавати на смерть будь-якого чоловіка, перше ніж звинувачений не матиме перед собою обвинувачів і дістане право захищатися проти звинувачення.
17 Коли ж вони прийшли сюди, то я, без зволікання, на другий день сів на судовищі і звелів привести цього чоловіка.
18 І, оточивши його, обвинувачі не пред'явили жодного обвинувачення, якого я сподівався,
19 але мали вони з ним деякі суперечки про їхнє богошанування і про якогось Ісуса, померлого, про Якого Павло твердить, що Він живий.
20 Вагаючись у рішенні цього питання, я сказав: чи він хотів би йти в Єрусалим і там судитися за це.
21 Але як Павло зажадав, щоб він був залишений на розгляд Августом, я звелів затримати його, аж поки відправлю його до кесаря».
22 І Агріппа сказав Фестові: «І я хотів би послухати цього чоловіка». «Завтра, — сказав той, — почуєш його».
23 Отже, наступного дня Агріппа і Вереніка прийшли з великою пишністю і увійшли в судову палату з тисячоначальниками і знатнішими громадянами міста; за наказом Феста привели Павла.
24 І Фест сказав: «Царю Агріппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, проти кого багато іудеїв приступили до мене в Єрусалимі і тут, вигукуючи, що він не повинен більше жити.
25 Але я переконався, що він не вчинив нічого вартого смерті, а так як він сам домагався суду Августа, я вирішив послати його до нього.
26 Та не маючи нічого певного писати про нього государеві, я привів його до вас, а особливо перед тебе, царю Агріппо, щоб після розгляду, я мав що написати.
27 Бо здається мені нерозсудливо посилати в'язня і не зазначити провини його».