1І прийшли деякі з Іудеї та навчали братів: «Якщо не обріжетесь за звичаєм Мойсеєвим, то не можете спастися».
2Коли ж виникла незгода й чимала дискусія Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павло і Варнава, та дехто інший з них, пішли в цій справі до апостолів і пресвітерів у Єрусалим.
3Тож вони, послані церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення язичників. І робили велику радість усім браттям.
4А коли вони прийшли в Єрусалим, то були прийняті церквою, апостолами та пресвітерами, і розповіли про все, що Бог зробив з ними і як відкрив двері віри язичникам.
5Але деякі віруючі, які перед наверненням належали до фарисеїв, встали і сказали: «Треба обрізувати їх та наказати їм, щоб зберігали Закон Мойсеїв».
6Апостоли та пресвітери зібралися, щоб розглянути цю справу.
7Після тривалого обговорення, Петро встав і сказав їм: «Мужі-браття, ви знаєте, що від днів перших Бог вибрав мене між нами, щоб через мої уста язичники почули слово Євангелії і увірували.
8І Серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Духа Святого, як і нам;
9і не поклав ніякої різниці між нами і ними, очистивши серця їхні вірою.
10Отож, чого тепер спокутуєте Бога, щоб покласти ярмо на шию учням, яке ні батьки наші, ні ми не змогли понести?
11Але ми віримо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони».
12І все зібрання замовкло; і слухали Варнаву та Павла, які розповідали про знамення і чудеса, зроблені Богом між язичниками через них.
13Коли ж вони замовкли, озвався Яків, кажучи: «Мужі-браття, послухайте мене.
14Симон розповів, як перше Бог зглянувся на язичників, щоб вибрати з них людей для себе.
15І з цим згідні слова пророків, як і написано:
16'Після цього Я знов вернуся і відбудую занепаду скінію Давида, і відбудую знову руїни її, і наново поставлю її,
17щоб шукали Господа інші люди, і всі народи, серед яких звіститься ім'я Моє, говорить Господь, Який чинить все це.
18Відомі Богові від віку всі діла Його'.
19Тому я думаю, що не треба утрудняти язичників, які навертаються до Бога,
20але написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, від блуду, від задушеного та крові.
21.\tБо ж закон Мойсеїв з давніх давен в кожному місті проповідується і читається по синагогах кожної суботи».
22Тоді апостоли і пресвітери з усією церквою постановили вибрати із свого середовища мужів і послати їх в Антіохію з Павлом і Варнавою, а саме: Іуду, званого Варсавою, і Силу, провідних мужів між братами,
23написавши і вручивши їм таке: «Апостоли і пресвітери, і брати, — братам з язичників в Антіохії, Сірії і Кілікії: радуватися!
24Так як ми чули, що деякі, що вийшли від нас, збентежили вас своїми словами і захитали душі ваші, кажучи, що ви мусите обрізуватись і дотримувати Закон, чого ми їм не доручали,
25то ми, зібравшись, однодушно розсудили послати до вас вибраних мужів, з улюбленими нашими Варнавою і Павлом,
26людьми, які душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
27Отже, ми послали Іуду та Силу, які пояснять вам те саме і словами.
28Бо бажано Духу Святому і нам не накладати на вас ніякого тягаря, крім цього необхідного:
29утримуватися від ідоложертівного, від крові, і задушенини та від блуду. Додержуючись цього, зробите добре. Будьте здорові!»
30Посланці ж прийшли в Антіохію і, зібравши народ, вручили листа.
31Вони ж, прочитавши, зраділи повчанню.
32А Іуда і Сила, бувши самі пророками, підбадьорювали братів щедрими словами і зміцнювали їх.
33Пробувши там якийсь час, вони були відпущені братами з миром до апостолів.
34Але Сила захотів залишитися там, а Іуда повернувся до Єрусалима.
35Павло з Варнавою залишилися в Антіохї, навчали та благовістили Слово Господнє разом з багатьма іншими.
36По кількох днях Павло сказав Варнаві: «Ходімо знов і відвідаємо наших братів у кожному місті, де ми звіщали Слово Господнє, як вони живуть.
37Варнава хотів узяти з собою Іоанна, званого Марком.
38Але Павло вважав краще не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов з ними на діло, на яке їх послали.
39І виникла незгода, й розлучились вони між собою; Варнава взяв Марка з собою і відплив до Кіпру.
40А Павло вибрав Силу і пішов, будучи доручений братами благодаті Божій.
41І переходив через Сірію і Кілікію, зміцнюючи церкви.