1В той час Ірод підняв руки на декотрих з Церкви, щоб переслідувати їх.
2І мечем убив Якова, брата Іоаннового.
3Побачивши, що це подобається іудеям, він узяв і Петра. Тоді були дні опрісноків.
4І, схопивши його, посадив у в'язницю і передав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи на увазі після Пасхи вивести його до народу.
5Петра стерегли у в'язниці, а Церква ревно молилася за нього Богові.
6Коли ж Ірод хотів вивести його, Петро спав у ту ніч між двома воїнами, закутий двома ланцюгами, і сторожа перед дверима стерегла в'язницю.
7І ось ангел Господній став перед ним, і світло осяяло в'язницю. І, торкнувши Петра в бік, він збудив його і сказав: «Скоріш вставай!» І ланцюги спали з рук його.
8Ангел сказав йому: «Підпережись і взуйся». І він зробив так. Потім говорить йому: «Одягни одежу твою і йди за мною!»
9Він вийшов і пішов услід за ним, незнаючи, що роблене ангелом було в дійсності, бо думав, що бачить видіння.
10Минувши першу і другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, яка вела в місто, а вона сама відчинилася їм; вони вийшли і пройшли одну вулицю, і раптом ангела не стало з ним.
11Коли Петро опам'ятався, то сказав: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела Свого і вирвав мене з руки Ірода та від усього, чого сподівався народ іудейський».
12А, зміркувавши, він прийшов до дому Марії, матері Іоанна, званого Марком, де багато віруючих зібралося і молилося.
13Коли ж Петро постукав у хвіртку брами, вийшла відчинити служниця, на ім'я Рода.
14І, пізнавши голос Петра, вона від радості не відчинила хвіртки, а вбігла і сказала, що Петро стоїть під дверима.
15А ті сказали їй: «Чи ти при розумі?» Але вона запевняла, що так і є. Та вони говорили: «Це ангел його».
16А Петро і далі стукав; коли ж відчинили йому, то побачили його і здивувалися.
17Він же, кивнувши їм рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь вивів його з в'язниці. І сказав: «Сповістіть про це Якова і братів». І вийшов та й пішов у інше місце.
18Коли ж настав день, сталася велика тривога між воїнами з того, що сталося з Петром.
19Ірод же, пошукавши його і, не знайшовши, засудив сторожу і велів покарати їх смертю. Потім він відправився з Іудеї в Кесарію і там перебував.
20Ірод був розгніваний на мешканців Тиру і Сидону. І вони, змовившись, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, управляючого царським домом, просили миру, бо їхня країна годувалася з царських земель.
21В призначений день Ірод одягнувся в царську одежу і сів на троні та й промовляв до них,
22а народ вигукував: «Це голос Божий, а не людський!»
23Та раптом ангел Господній уразив Ірода за те, що він не віддав слави Богові; і він помер, бо з'їли його черви.
24А Слово Боже росло і поширювалося.
25А Варнава і Савл повернулися з Єрусалима (в Антіохію), виконавши доручене їм, узявши з собою Іоанна, званого Марком.