1Апостоли і брати, які були в Іудеї, почули, що язичники також прийняли Слово Боже.
2І коли Петро прийшов в Єрусалим, то з обрізаних дорікали йому,
3кажучи: «Ти ходив до необрізаних і їв з ними?»
4Але Петро почав оповідати їм по порядку, кажучи:
5«Я був у місті Йопії і молився, і в натхненні бачив видіння: якась посудина, наче велике полотно, прив'язана за чотири кінці, спускалася з неба і наблизилась аж до мене.
6Заглянувши в неї, я побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.
7І почув я голос, який говорив мені: 'Встань, Петре, заколи і їж!'
8Але я сказав: 'Ні, Господи, бо ніколи нічого скверного та нечистого не входило в уста мої!'
9А голос відповів мені вдруге з неба: 'Що Бог очистив, не вважай того за нечисте'.
10І це було тричі, і знов все піднялось на небо.
11І ось, в ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де я був.
12І Дух сказав мені йти з ними без всякого сумніву. І цих шість братів також пішли зі мною, і ми ввійшли в дім того чоловіка.
13А він розповів нам, як він бачив ангела в домі своїм, який став і сказав йому: 'Пошли в Йопію людей і поклич Симона, званого Петром;
14він скаже тобі слова, якими спасешся ти в весь дім твій'.
15І коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на них, як і на нас спочатку.
16І я згадав слово Господнє, як Він сказав: 'Іоанн хрестив водою, ви ж будете охрещені Духом Святим'.
17Отже, коли Бог дав їм такий дар, як і нам, котрі повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я, щоб міг заперечити Богові?»
18Почувши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, говорячи: «Видно і язичникам Бог дав покаяння на життя!»
19А ті, що були розсіяні через переслідування, яке сталося в зв'язку з Стефаном, прийшли аж до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проповідуючи слова нікому, крім іудеїв.
20Але були між ними деякі мужі з Кіпру і Кірінеї, які прийшли в Антіохію, і вони промовляли до греків, проповідуючи Господа Ісуса.
21І рука Господня була з ними, і велике число увірувало і навернулося до Господа.
22І звістка про них дійшла до Церкви в Єрусалимі, і вони послали в Антіохію Варнаву.
23Коли ж він прийшов і побачив благодать Божу, то зрадів і наставляв усіх, щоб щирим серцем трималися Господа.
24Бо він був муж добрий, сповнений Духа Святого і віри; і багато народу приєдналося до Господа.
25Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла. І, знайшовши його, привів в Антіохію.
26І цілий рік вони збиралися в церкві і навчали багато народу. І учні в Антіохії стали вперше називатися християнами.
27В ті дні прийшли пророки з Єрусалиму в Антіохію.
28І один з них, на ім'я Агав, встав і звістив через Духа, що буде великий голод по всьому світу, який був у дні кесаря Клавдія.
29Тоді учні ухвалили, щоб кожний з свого достатку послав допомогу братам, які живуть в Іудеї.
30Що і зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.