1Невже нам знову знайомитися з вами! Чи ми потребуємо, як дехто, поручальних листів до вас, або від вас?
2Ви — наш лист, написаний у серцях наших, якого пізнають і читають усі люди.
3Ви показуєте собою, що ви є лист Христів, через служіння наше, написаний не чорнилом, а Духом Бога живого, не на скрижалях камінних, а на тілесних скрижалях серця.
4Таку впевненість ми маємо в Бозі через Христа;
5не тому, що ми здібні були щось самі від себе думати, але здібність наша від Бога.
6І Він дав нам спроможність бути служителями Нового Завіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
7Якщо ж служіння смертоносним буквам, накреслене на каменях, було таке славне, що сини Ізраїлеві не могли дивитись на обличчя Мойсеєве в наслідок минущої слави обличчя його, —
8то чи не значно славнішим має бути служіння духа?
9Бо коли служіння осудження славне, то тим більше рясніє славою служіння оправдання.
10Та прославлене навіть не є славним з цього боку, з причини переважаючої слави наступного.
11Коли минаюче славне, тим славніше перебуваюче.
12Отже, маючи таку надію, ми діємо з великою сміливістю,
13а не так, як Мойсей, що покривав лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивилися на кінець минаючого.
14Але їхній розум засліпився, бо і по цей день покривало залишається незнятим під час читання Старого Завіту, тому що воно знімається Христом.
15І по цей день, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на їхньому серці,
16але коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається.
17Господь є Дух, а де Дух Господній, там свобода.
18Ми ж усі з відкритим лицем, відображаємо як у дзеркалі славу Господню, переображуємося в Його ж образ від слави в славу, згідно з діянням Господнього Духа.