1І я, брати, не міг говорити з вами, як з духовними, але як з плотськими, як з немовлятами в Христі.
2Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силі, та й тепер ще не в силі,
3тому що ви ще плотські. Якщо між вами є заздрість і сварки, то хіба ви не плотські? І чи не по-людському звичаю ви поводитесь?
4Коли хто каже: «Я Павлів», а інший: «Я Аполлосів», то хіба ви не плотські?
5Хто ж Аполлос? Хто ж Павло? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, і то наскільки кому дав Господь.
6Я посадив, Аполлос поливав, а Бог зростив.
7Тому і хто насаджує і хто поливає є ніщо, а все Бог, Котрий вирощує.
8І хто садить, і хто поливає, є одне: але кожний одержить свою нагороду згідно своєї праці.
9Ми співробітники Божі; ви Божа нива, Божа будівля.
10По даній мені благодаті Божій, я, як мудрий будівничий, поклав основу, а інший будує на ній. Але нехай кожен пильнує, як він будує на ній.
11Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, якою є Ісус Христос.
12Коли хто будує на цій основі із золота, срібла, дорогоцінного каміння, з дерева, сіна, соломи, —
13діло кожного буде виявлене, бо день покаже, тому що в огні відкривається, і вогонь випробує діло кожного, яке воно є.
14У кого діло, яке він творив, устоїть, той отримає нагороду.
15А в кого діло згорить, той буде мати втрату, але він спасеться, тільки так, ніби через вогонь.
16Чи ви не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе у вас?
17Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог, тому що храм Божий святий, а цей храм — ви.
18Ніхто не обманюй самого себе. Коли хто з вас думає бути мудрим у віці цьому, той будь безумним, щоб стати мудрим.
19Мудрість світу цього є безумство перед Богом. Адже написано: «Він ловить мудрих у лукавстві їхньому».
20І знов: «Господь знає думки мудрих, що вони марні».
21Отож, ніхто не хвались людьми, бо все ваше:
22чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світло, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє, — все ваше;
23ви ж Христові, а Христос Божий!