1Нехай кожен розуміє нас, як служителів Христових і як доморядників таїн Божих.
2А від доморядників вимагається, щоб кожен виявився вірним.
3Але для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди, бо я і сам не суджу про себе.
4Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не оправдуюсь. Суддя ж мій — Господь.
5Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який і висвітлить заховане в темряві і виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
6Це ж, брати, я застосував до себе і до Аполлоса ради вас, щоб ви навчилися від нас не думати більше того, що написано, щоб ніхто з вас не величалися один перед одним.
7Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?
8Ви вже переситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас. Коли б ви справді царювали, щоб і ми царювали з вами!
9Я думаю, що нам, останнім посланикам, Бог судив бути ніби осудженими на смерть; ми стали видовищем світові, і ангелам, і людям.
10Ми безумні ради Христа, а ви мудрі в Христі; ми немічні, ви ж міцні; ви у славі, а ми в безчесті.
11Навіть донині терпимо побої, і спрагу і поневіряємося.
12І трудимось, працюючи своїми руками. Нас лихословлять, ми ж благословляємо; нас переслідують, ми терпимо;
13нас ганьблять, а ми благословляємо; ми стали, як сміття для світу, як порох, що всі топчуть донині.
14Пишу я це не для того, щоб засоромити вас, але як любих дітей моїх я застерігаю вас.
15Хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, ви не маєте багато батьків, бо я вас породив в Ісусі Христі благовістям.
16Тому благаю вас: будьте моїми наслідувачами!
17Для цього послав я до вас Тимофія, мого улюбленого сина і вірного в Господі, який нагадає вам шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю всюди, в кожній церкві.
18Бо через те, що я не йду до вас, дехто з вас загордився.
19Та я прийду до вас скоро, як Господь захоче; і пізнаю не слова тих, що загордилися, а силу.
20Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
21Чого ви хочете? Чи прийти до вас з жезлом, чи з любов'ю і духом лагідності?