1Я ввійшов до мого саду, моя сестро невісто, я зібрав мою смирну з моїми ароматами, я зїв мій хліб з моїм медом, я випив моє вино з моїм молоком. Їжте, близькі, і пийте і упийтеся, брати.
2Я сплю і моє серце чуває. Голос мого кревного, стукає в двері: Відкрий мені, моя сестро, моя близька, моя голубко, моя досконала, бо моя голова наповнилася роси і моє волосся краплями ночі.
3Я скинула мою верхню одіж, як її уберу? Я помила мої ноги, як їх забруджу?
4Мій кревний простягнув свою руку крізь отвір, і моє лоно затріпотіло із-за нього.
5Я встала, щоб відкрити моєму кревному, мої руки покапали смирну, мої пальці повні смирни на ручках замку.
6Я відкрила моєму кревному, мій кревний пішов. Моя душа вийшла за його словом, я його шукала і його не знайшла, я закликала до нього, і він мене не почув.
7Мене знайшли сторожі, що ходили по місті, мене побили, мене зранили, забрали мою верхню одіж в мене сторожі мурів.
8Я вас закляла, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, якщо знайдете мого брата, що йому сповістите? Що я зранена любовю.
9Чим твій кревний (інший) від кревного, красуне між жінками, чим твій кревний (інший) від кревного, що ти нас так закляла?
10Мій кревний білий і рудий вибраний з поміж десятьох тисяч.
11Його голова золота і чисте золото, його волосся розпливчасте, чорне наче крука,
12його очі як голуба при водяних ставах, вимиті в молоці, що сидять при водяних ставах,
13його щоки наче посудини оромар, що видають запашність, його губи лелії, що капають повну смирну,
14його руки карблені, золоті, повні, тарсійські, його живіт слонова таблиця на камені сапфіра,
15його ноги мармурові стовпи закріплені на золотих основах, його вид як Лівану, вибраний як кедри,
16його горло солодість і вповні пожадане. Це мій кревний, і це мій близький, дочки Єрусалиму.