Romans 11
1 Отож, я запитую: Чи відкинув Бог свій народ? Цілковито ні! Бо і я ізраїлець, з насіння Авраама, з племені Веніямина.
2 Не відкинув Бог свого народу, який знав і раніше. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, як він просить Богові на Ізраїля:
3 Господи, повбивали твоїх пророків, порозбивали твої вівтарі, а я залишився сам, і шукають моєї душі?
4 І що ж каже йому Божа відповідь? - Лишив я собі сім тисяч чоловіків, які не схилили коліно перед Ваалом.
5 Так само і тепер лишилася решта - за вибором ласки.
6 Якщо ж за ласкою, то не за вчинками, бо тоді ласка вже не була б ласкою. [А коли із вчинків, то це вже не ласка, інакше вчинок уже не вчинок].
7 Що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, а вибрані одержали; інші ж затверділи,
8 як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: очі, щоб не бачили, вуха, щоб не чули, - аж до нинішнього дня.
9 І Давид каже: Хай буде їхня пожива сильцем, пасткою і спокусою - на відплату їм.
10 Хай затемніють їхні очі, щоб не бачили, і хай їхня спина завжди буде зігнута!
11 Отож, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Бо через їхнє падіння буде спасіння поганам, щоб їх самих роздражнити.
12 Якщо ж їхнє падіння є набутком для світу, а їхній занепад - багатство для поган, то наскільки більшою була б їхня повнота!
13 Кажу вам, поганам: Оскільки я є апостолом для поган, прославляю моє служіння;
14 може, цим роздражню своїх кревних за тілом і спасу кого з них.
15 Бо коли їхнє відкинення є примиренням для світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих?
16 Коли розчин святий, то й тісто святе; а коли корінь святий, то й гілля святе.
17 Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, бувши дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливки,
18 то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам'ятай, що не ти корінь носиш, але корінь носить тебе.
19 Скажеш: Галузки відломлено, щоб я прищепився.
20 Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся.
21 Бо коли Бог не пожалів природних галузок, то він і тебе не пощадить.
22 Отже, споглядай Божу ласку і суворість: на тих, що відпали, - суворість, а на тебе - Божа ласка, якщо залишатимешся в ласці; якщо ж ні, то будеш відрубаним.
23 Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, бо Бог має силу їх знову прищепити.
24 Бо коли ти, відтятий від оливки, дикої за своєю природою, був проти природи прищеплений до доброї оливки, - то настільки більш ті, що згідно з природою будуть прищеплені до власної оливки?
25 Бо не хочу, братове, щоб ви не знали цієї таємниці, - аби не були ви високої думки про себе, - що часткове очерствіння на Ізраїль сталося доти, доки не ввійде повнота поган,
26 відтак увесь Ізраїль врятується, як написано: Визволитель прийде з Сіона, відверне безбожність від Якова.
27 І ось їм від мене завіт, коли заберу їхні гріхи.
28 Згідно з благовістям, вони вороги задля вас; а згідно з обранням, - улюблені задля батьків.
29 Адже Божі дарування і покликання не скасовуються.
30 Бо як ви колись не корились Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
31 так і вони нині спротивилися задля милосердя над вами, щоб і самі були помилувані.
32 Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб усіх помилувати.
33 О, глибино багатства, премудрости, розуму Божого! Які незбагненні його присуди і недосліджені його дороги!
34 Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був дорадником йому?
35 Або хто дав йому раніше, щоб воно було віддане?
36 Бо все з нього, через нього і для нього! Йому слава навіки. Амінь.