1Браття, бажання мого серця і молитва до Бога - за них, на спасіння.
2Свідчу їм, що мають Божу ревність, але не з розуму.
3Бо, не розуміючи Божої справедливости і силкуючись поставити власну справедливість, - не підкорилися Божій справедливості.
4Бо Христос - це повнота закону на виправдання кожного, хто вірує.
5Мойсей пише про ту праведність, що від закону, - що людина, яка виконає його, житиме ним.
6А про праведність, що від віри, мовить таке: Не кажи у своєму серці: Хто вийде на небо? - значить Христа звести;
7або: Хто зійде в безодню?, - значить Христа з мертвих підняти.
8А що каже [Писання]? Близько до тебе слово, воно в твоїх устах і в твоєму серці, тобто слово віри, яке проповідуємо.
9Якщо визнаєш своїми вустами Ісуса Господа і повіриш у своєму серці, що Бог підняв його з мертвих, - спасешся.
10Бо серцем віруємо для праведності, а вустами сповідуємо для спасіння.
11Писання каже: Кожний, хто вірить у нього, не буде посоромлений.
12Нема різниці між юдеєм і греком, - один Бог для всіх, щедрий для всіх, хто його кличе.
13Бо кожний, хто лише прикличе ім'я Господнє - спасеться.
14Але як прикличуть того, в якого не повірили? Як повірять в того, про якого не чули? Як почують без проповідника?
15Як будуть проповідувати, якщо не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги благовісників [миру, благовісників] добра.
16Але не всі послухали добру вістку. Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що чув від нас?
17Тому віра - від слухання, слухання ж - через слово Христове.
18Але кажу: Чи не чули? Отож: По всій землі рознеслося їхнє звіщання, і їхні слова - до кінців Всесвіту.
19І ще кажу: Чи Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: Я роздражню вас не народом, народом нерозумним розгніваю вас.
20Ісая сміливо каже: Знайшли мене ті, які мене не шукали; відкрився я тим, що про мене не розпитували.
21А до Ізраїлю мовить: Увесь день простягав я свої руки до непокірливого народу, який нарікає.