1На кінець. Псалом Давида.
2Блаженний хто зважає на бідного і убогого. В поганому дні Господь його визволить.
3Хай Господь обереже його і дасть йому життя і вчинить його блаженним на землі і хай не видасть його в руки його ворога.
4Хай Господь поможе йому на його ліжку болю. Ціле його ліжко Ти повернув в його хворобі.
5Я сказав: Господи, помилуй мене. Оздорови мою душу, бо я згрішив проти Тебе.
6Мої вороги сказали на мене зло: Коли помре, і згине його імя?
7І коли той виходив дивитися, говорив марне. Його серце зібрало собі беззаконня, він виходив геть і говорив.
8Разом проти мене шептали всі мої вороги, проти мене вигадували на мене зло,
9поклали проти мене слово переступу. Чи той, що спить, ще додасть встати?
10Бо й людина мого миру, на якого я поклав надію, що їв мої хліби, підняв проти мене пяту.
11Ти ж, Господи, помилуй мене і підніми мене, і віддам їм.
12В цьому я пізнав, що Ти мене забажав, бо мій ворог не розвеселився наді мною.
13Мене ж прийми через незлобність, і Ти мене закріпив перед Тобою на віки.
14Благословенний Господь Бог Ізраїля від віку і до віку. Хай буде, хай буде.