1Давида. Повчання. Блаженні, яким відпущено беззаконня і яким покрито гріхи.
2Блаженний чоловік, якому Господь не зачислить гріх, і немає обмани в його устах.
3Бо я замовк, мої кості постарілися від того, що я кликав цілий день.
4Бо вдень і вночі затяжіла на мені твоя рука, я повернувся до терпіння коли мене прошило терня.
5Я пізнав мій гріх і я не покрив моє беззаконня. Я сказав: Визнаю Господеві проти себе моє беззаконня. І Ти відпустив безбожність мого гріха.
6За це до Тебе помолиться всякий преподобний в відповідному часі. Однак в потопі численних вод не наближаться до нього.
7Ти є моє пристановище від болю, що мене окружив. Радосте моя, визволи мене від тих, що мене окружили.
8Врозумлю тебе і наставлю тебе на цю дорогу, якою підеш, закріплю на тобі мої очі.
9Не будьте як кінь і осел, в яких немає розуму, вуздечкою і вудилом (треба) змушувати щоки челюсті як не наближаються до тебе.
10Численні бичування в грішника, а милосердя огорне того, що поклав надію на Господа.
11Розвеселіться Господом і зрадійте праведні, і похваліться всі прямі серцем.