1На кінець. Псалом Давида. Захоплення.
2Господи, на Тебе я поклав надію, хай не завстидаюся на віки. Спаси мене в твоїй праведності і визволи мене.
3Прихили до мене твоє ухо, поспішися, щоб мене спасти. Будь мені за Бога оборонця і за дім пристановища, щоб мене спасти.
4Бо Ти є моя сила і моє пристановище і задля твого імени попровадиш мене і вигодуєш мене.
5Ти виведеш мене з цієї засідки, яку мені скрили, бо Ти є моїм оборонцем.
6В твої руки покладу мій дух. Викупи мене, Господи, Боже правди.
7Ти зненавидів тих, що даремно зберігають безумність. Я ж поклав надію на Господа.
8Я зрадію і розвеселюся твоїм милосердям, бо Ти зглянувся на моє впокорення, Ти спас із скрути мою душу
9і не замкнув мене в руках ворога, Ти поставив мої ноги на широкому місці.
10Помилуй мене, Господи, бо болію. Стривожилося в гніві моє око, моя душа і моє лоно.
11Бо моє життя зникло в болі і мої роки в стогонах. Обезсилилася в бідноті моя сила, і мої кості стривожилися.
12В усіх моїх ворогів я став погордою і то дуже для моїх сусідів і страхом для моїх знайомих; ті, що мене бачать, геть втекли від мене.
13Я забутий наче мертвець від серця, я став наче розбитий посуд.
14Бо я почув випоминання численних, що живуть довкруги. Коли вони збиралися разом проти мене, вчинили раду, щоб взяти мою душу.
15Я ж на Тебе, Господи, поклав надію. Я сказав: Ти Бог мій.
16В твоїх руках мої жереби. Визволи мене з руки моїх ворогів і від тих, що мене переслідують.
17Просвіти твоє лице на твого раба, спаси мене в твоїм милосерді.
18Господи, хай не завстидаюся, бо я закликав до Тебе. Хай завстидаються безбожні і будуть зведені до аду.
19Хай німими стануть обманливі губи, що говорять проти праведного беззаконня в гордощах і погорді.
20Яке велике множество твоєї доброти, Господи, яку Ти скрив для тих, що Тебе бояться, (яку) Ти вчинив тим, що на Тебе покали надію перед людськими синами.
21Ти схорониш їх в пристановищі твого лиця від людських клопотів, Ти покриєш їх в шатрі від нарікань язиків.
22Благословенний Господь, бо показав своє подивугідне милосердя на окруженому місті.
23Я ж сказав в моїм подиві: Я вже відкинений від лиця твоїх очей. Через це Ти вислухав голос мого благання коли я закликав до Тебе.
24Полюбите Господа, всі його преподобні, бо Господь шукає правду і з надвишком віддає тим, що чинять гордощі.
25Будьте мужні, і хай скріпиться ваше серце, всі ви, що надієтеся на Господа.