1І сталося в місяці Нісан двадцятого року Артасаста царя і вино було переді мною, і я взяв вино і дав цареві, і не було іншого перед ним.
2І мені сказав цар: Чому твоє лице негарне і не пильнуєшся, чи не є це хіба злоба серця? І я дуже злякався.
3І я сказав цареві: Царю живи на віки. Чому не буде моє лице поганим, коли місто, дім гробниць моїх батьків, спустошене і його брами спалені огнем?
4І сказав мені цар: Про що це ти просиш? І я помолився до небесного Бога
5і сказав цареві: Якщо в царя добро, і якщо добрим є твій раб перед тобою, щоб його післати до Юди, до міста гробівниць моїх батьків, і я його відбудую.
6І сказав мені цар і наложниця, що сиділа близько нього: На як довго буде твоя подорож і коли повернешся? І добрим видалося перед царем, і він післав мене, і я дав йому час.
7І я сказав цареві: Якщо перед царем добре, хай дасть мені листи до епархів, що на другому боці ріки, щоб мене провели, аж доки не прийду до Юди,
8і листа до Асафа сторожа городу, який є царським, щоб дав мені дерево, щоб закрити брами, і на мури міста і на дім, до якого я ввійду до нього. І дав мені цар, бо божа рука добра.
9І я прийшов до епархів на другому боці ріки і дав їм листи царя, і цар післав зі мною воєвод сили і коней.
10І послухав Санаваллат аронієць і Товія раб аммонієць і поганим їм видалося, що приходить чоловік шукати добра для синів Ізраїля.
11І я прийшов до Єрусалиму і я там був три дні.
12І встав я вночі і кілька мужів зі мною. І я не сповістив людині, що Бог дає в моє серце чинити з Ізраїлем, і скота не було зі мною, хіба лиш скот, на який я сідаю на нього.
13І я вийшов через браму долини і до устя джерела фіґів і до брами гною і був я побитий через мур Єрусалиму, бо він знищений і його брами спалені огнем.
14І я прийшов до брами Аін і до купелі царя, і не було місця для скотини, що піді мною, щоб перейти.
15І я вийшов на мур потока вночі і я був побитий через мур. І я прийшов до брами рівнини і повернувся.
16І сторожі не взнали чому я пішов і що я роблю, і юдеям і священникам і визначним і вождям і осталим, що чинили діла, аж до того часу я не сповістив.
17І я сказав їм: Ви бачите зло, в якому ми є в ньому, як Єрусалим спустошений і його брами передані огневі. Ходіть і збудуємо мур Єрусалиму, і не будемо більше на погорду. І сповістив я їм добру божу руку, яка є на мені, і слова царя, які він мені сказав, і я сказав: Встаньмо і збудуймо. І скріпилися їхні руки на добро.
18***
19І почув Санаваллат аронієць і Товія раб аммонієць і Ґирсам аравієць і висміяли нас і прийшли до нас і сказали: Що це за слово, яке ви чините, чи ви не повстаєте проти царя?
20І я повернув їм слово і я їм сказав: Бог небесний, Цей нам помагає, і ми, його раби, чисті, і будуватимемо. І вам немає часті і справедливості і памяті в Єрусалимі.