1І господнє слово було до Міхеї сина Морастія в днях Йоатама і Ахаза і Езекії царів Юди, про те, що він побачив про Самарію і про Єрусалим.
2Послухайте, народи, слова, і хай сприйме земля і всі, що в ній, і Господь буде в вас на свідчення, Господь з його святого дому.
3Томущо ось Господь виходить з його місця і зійде і піде на висоту землі,
4і під ним захитаються гори, і долини розтануть як віск перед лицем огня, і як вода, що несеться по схилі.
5Через безбожність Якова це все і через гріх дому Ізраїля. Яка безбожність Якова? Чи не Самарія? І який гріх дому Юди? Чи не Єрусалим?
6І поставлю Самарію на склад овочів поля і на садження винограду і розтягну до замішання її каміння і відкрию її основи.
7І вони знищать всі її божища і все її найняте спалять огнем, і Я поставлю всі її ідоли на знищення. Томущо вона зібрала з найму розпусти і склала з найму розпусти.
8Через це вона заплаче і заридає, піде без обуви і нага, зробить ридання наче зміїв, і плач наче дочок сиренів.
9Бо її рана скріпилася, томущо прийшла аж до Юди і доторкнулася аж до брам мого народу, аж до Єрусалиму.
10Ті, що в Ґеті, не величайтеся. Ви, що в Акімі, не будуйте з дому те, що на висмівання, землю накладайте замість вашого висмівання.
11Та, що гарно замешкує свої міста, не вийшла та, що замешкує Сеннаан, щоб оплакувати дім, що близько неї, вона одержить від вас рану болю.
12Хто почав на добро для тієї, що мешкає в болях? Бо зло зійшло від Господа на брами Єрусалиму,
13шум колісниць і кінноти. Та, що живе в Лахісі, вона є володарем гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено безчестя Ізраїля.
14Через це даси висланих аж до насліддя Ґета, до безумних домів. Марнотою було для царів Ізраїля.
15Аж доки не приведу наслідників тобі, що замешкуєш Лахіс насліддя, аж до Одоллама прийде слава дочки Ізраїля.
16Щоб оголити і остригти твоїх тендітних дітей, пошири твоє вдівство як орел, бо від тебе вони забрані в полон.