1Коли Він зійшов з гори, за Ним пішло багато народу.
2І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити.
3[Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим; і тут же очистилася йому проказа.
4Каже йому Ісус: Дивись, нікому не розповідай, але піди покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у законі] як свідчення їм.
5Як же Він увійшов до Капернаума, приступив до Нього сотник, благаючи Його
6і промовляючи: Господи, слуга мій лежить у хаті спаралізований, тяжко мучиться.
7Каже йому Ісус: Я піду й оздоровлю Його.
8У відповідь сотник сказав: Господи, я не гідний, щоб ти увійшов під мій дах, але тільки скажи словом, і мій слуга видужає.
9Бо я людина службова, маю в себе вояків; кажу цьому: Іди - і йде; іншому: Прийди - і приходить; моєму рабові: Зроби це - і робить.
10Почувши ж, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Щиру правду кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов я стільки віри.
11Кажу ж вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а Сини Царства будуть викинені в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
12***
13І сказав Ісус сотникові: іди, хай буде тобі так, як ти повірив. І видужав його слуга тієї ж миті.
14Прийшов Ісус до Петрової хати і побачив його тещу, що лежала в гарячці;
15доторкнувся до її руки - і покинула її гарячка; вона встала й слугувала Йому.
16Коли звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом та зцілив усіх хворих,
17щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який мовить: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
18А Ісус, побачивши багато народу довкола себе, наказав [учням] відпливти на другий бік.
19Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я ітиму за тобою, куди б ти не йшов.
20Каже йому Ісус: Лисиці нори мають і небесні птахи гнізда, а Син Людський не має де голови прихилити.
21А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені перше відійти й поховати свого батька.
22Ісус же каже йому: Йди за Мною і лиши мертвим, щоб ховали своїх мерців.
23Як ступив Він до човна, за Ним пішли Його учні.
24І ось знялася велика буря на морі, аж хвилі покривали човна; а Він спав.
25Підступивши, [Його учні] збудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо.
26А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді, вставши, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
27А люди дивувалися, кажучи: Хто Він такий є, що й вітри, і море Його слухаються?
28Коли Він пристав на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з гробниць; дуже люті були - ніхто не міг перейти тією дорогою.
29І ось закричали, кажучи: Що тобі треба від нас, [Ісусе,] Сину Божий? Чи ти завчасно не прийшов сюди, щоб мучити нас?
30Подалі від них паслося велике стадо свиней.
31Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, пошли нас у стадо свиней.
32І сказав їм: Ідіть. Вони ж, вийшовши, увійшли в свиней: і ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилося у воді.
33Ті ж, що пасли свиней, втекли і, прибігши до міста, сповістили все і про біснуватих.
34І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові і, побачивши Його, благали, щоб відійшов з їхніх околиць.