1Тоді Ісус промовив до юрби та до своїх учнів,
2кажучи: На крісло Мойсея посідали книжники та фарисеї.
3Усе, що лиш скажуть вам, робіть і зберігайте; але так, як вони, не чиніть; бо вони кажуть і не роблять.
4В'яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем не хочуть поворухнути.
5Усі свої діла вони роблять, щоб їх бачили люди. Розширюють свої філактерії та побільшують китиці,
6люблять перші місця на бенкетах, і перші місця в синаґоґах,
7і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю!
8Вас нехай не називють учителями, бо є один ваш Учитель, а ви всі - брати.
9І не звіть нікого на землі батьком, бо є один ваш Батько - Небесний.
10Не називайтеся і наставниками, бо є один ваш Наставник - Христос.
11Найбільший з вас хай буде вам слугою.
12Бо хто себе піднесе, буде принижений, а той, хто принизить себе, - буде підвищений.
13Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що ви замикаєте Царство Небесне перед людьми: і ви не входите, і тим, що йдуть, не даєте увійти.
14[Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ковтаєте хати вдовиць, а про людське око довго молитеся, - за це матимете дуже тяжкий осуд.]
15Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли коли це станеться, то робите його сином геєнни - удвічі гіршим за вас.
16Горе вам, проводирі сліпі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винний.
17Неорзумні й сліпі, бо що більше, - золото чи храм, що освячує золото?
18І: Хто клянеться вівтарем, то це нічого; а хто клянеться даром, що на ньому, той винний.
19Сліпці, що більше: дар чи вівтар, що освячує дар?
20Отже, хто клянеться вівтарем, клянеться ним і тим, що є на ньому;
21і хто клянеться храмом, клянеться ним і тим, хто живе в ньому,
22і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, хто сидить на ньому.
23Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м'яти, кропу й кмину, а занедбуєте найважливіше в законі: суд, милосердя і віру; і це належить робити, і того не залишати.
24Проводирі сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте.
25Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чашу й полумисок, а всередині вони повні здирства та ненаситності.
26Фарисею сліпий, очисть спершу спочатку чашу вередині, щоб і зовні вона була чиста.
27Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які зовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти.
28Так і ви, зовні здаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня.
29Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророкам і прикрашаєте пам'ятники праведникам,
30і кажете: Коли б ми жили в дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крови пророків.
31Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, які повбивали пророків.
32І ви доповнюєте міру зла ваших батьків.
33Змії, поріддя гадюче! Як утечете від засуду гєеннни?
34Тому я посилаю до вас пророків і мудреців та книжників; з них деяких уб'єте і розіпнете, а деяких бичуватимете у ваших синаґоґах і гнатимете з міста до міста;
35щоб упала на вас уся кров праведників, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого вбили ви між храмом і вівтарем.
36Щиру правду кажу вам, це все впаде на цей рід.
37Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе, скільки разів хотів я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, то ви не захотіли.
38Ось залишається вам дім ваш порожнім.
39Кажу вам, не побачите Мене відтепер, доки не скажете: Благословен, хто йде в ім'я Господнє.