Mark 7
1 Зібралися до нього фарисеї та деякі з книжників, що прийшли з Єрусалима.
2 Помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
3 Бо фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, як то заповідали їхні предки;
4 повернувшись із торгу, поки не обмиються, не їдять. Є й багато чого іншого, що вони прийняли: миття чашок, глечиків, мідного посуду, ліжок.
5 Питають Його фарисеї і книжники: Чому твої учні не тримаються традицій предків і немитими руками їдять хліб?
6 Він сказав їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей нарід устами мене шанує, а серце його далеке від мене; даремно ж
7 шанують мене, навчаючи наук людських заповідей.
8 Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтесь людських передань: [миєте глечики й чашки й робите багато такого іншого.]
9 Говорив їм: Хитро-мудро відкидаєте ви Божу заповідь, аби лишень зберегти передання ваші.
10 Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; іще: Хто проклинає батька або матір, хай помре смертю.
11 Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: це корван, тобто дар, те, що ви мали б одержати від мене;
12 то вже після цього дозволяється нічого не робити для батька чи для матері,
13 переступаєте Боже слово - отим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей.
14 Знову покликав людей та казав їм: Послухайте мене всі і зрозумійте.
15 Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою; але те, що виходить з неї, - оте людину й опоганює.
16 [Якщо хто має вуха, хай слухає.]
17 І коли від люду ввійшов він до оселі, то учні запитали Його про притчу.
18 Каже їм: Невже й ви такі некмітливі? Чи не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може зробити її нечистою,
19 бо воно не йде до серця, а в живіт, потім виходить, очищуючи всяку їжу?
20 Казав ще: Що виходить від людини, те її робить нечистою.
21 З середини, з людського серця виходять злі думки, перелюби, розпуста, вбивства,
22 крадіжки, захланність, лукавства, омана, безсоромність, заздрість, огуда, гордощі, безглуздя.
23 Усе це зло з середини виходить і людину опоганює.
24 Підвівшись, пішов звідти в землі Тирські [і Сидонські]. Увійшов до хати; не хотів, щоб хтось довідався, але не зміг утаїтися.
25 Щойно почула про нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, прийшла й припала до Його ніг;
26 жінка була поганської віри, родом сирофінікійка; благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
27 Сказав їй: Нехай спочатку наситяться діти, бо негаразд відібрати хліб у дітей і кинути щенятам.
28 А вона у відповідь каже Йому: Господи, але ж і щенята під столом їдять кришки від дітей.
29 Сказав їй: За це слово іди, біс уже вийшов з твоєї дочки.
30 Коли вона прийшла додому, то побачила, що біс вийшов з дочки і та лежала на ліжку.
31 Залишивши околиці Тира й Сидона, знову прийшов до Галилейського моря в околиці Десятимістя.
32 Приводять до нього глухого й німого, просять Його, щоб поклав на нього руку.
33 Відвівши його набік від юрби, поклав свої пальці в вуха його і, плюнувши, доторкнувся до його язика;
34 поглянувши на небо, зідхнув та й каже йому: Еффата, тобто: Відкрийся.
35 Вмить відкрилися його вуха, і спав параліч з його язика - і заговорив правильно.
36 Наказав, щоб нікому про це не говорили. Та чим більше забороняв, тим більше вони розголошували.
37 І надзвичайно дивувалися, кажучи: Усе добре робить - глухим дає слух, німим - мову.