Mark 15
1 Рано-вранці архиєреї радилися зі старшинами, книжниками та всім синедріоном і, зв'язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
2 Запитав Його Пилат: Чи ти Юдейський Цар? Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш.
3 І архиєреї все обвинувачували Його.
4 Пилат же знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти тебе свідчать!
5 Ісус вже нічого не відповідав, а Пилат дивувався.
6 На кожне св'ято він відпускав їм одного в'язня, за якого просили.
7 Був один, що звався Варавою, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили вбивство.
8 Юрба підійшла й стала просити, щоб вчинив їм, як і раніше.
9 Пилат у відповідь їм сказав: Чи хочете, щоб я відпустив вам Юдейського Царя?
10 Бо знав, що це із заздрощів архиєреї Його видали.
11 Архиєреї ж підбурювали юрбу, щоб краще їм відпустив Вараву.
12 Пилат у відповідь знову сказав їм: То що хочете, щоб я зробив з тим, якого називаєте Юдейським Царем?
13 Вони знову закричали: Розіпни Його!
14 Пилат говорив їм: Але що злого зробив він? Вони ж ще більше закричали: Розіпни Його!
15 Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, видав на розп'яття.
16 Вояки повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали всю чоту.
17 Зодягли Його в багряницю, поклали на нього сплетеного тернового вінка,
18 почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
19 Били Його по голові тростиною, плювали на нього і, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
20 Коли наглумилися над ним, скинули з нього багряницю і зодягли в Його одяг. І вивели, щоб розіп'яти Його.
21 Примусили одного перехожого - Симона Киринейського, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, щоб узяв Його хрест.
22 Приводять Його на Голготу, місце, що в перекладі означає Лобне місце.
23 Дали Йому [пити] вино з миррою, але він не взяв.
24 І розіп'яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Була ж третя година, як розіп'яли Його.
26 І написали Його провину так: Юдейський Цар.
27 З ним розіп'яли двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч від нього.
28 [Збулося Писання, що каже: Його причислено до злочинців.]
29 Перехожі лихословили Його, киваючи своїми головами й кажучи: Овва, ти, що нищиш храм і за три дні відбудовуєш!
30 Ану порятуй себе самого - зійди з хреста!
31 Так само й архиєреї між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших урятував, а себе не може врятувати!
32 Христос, Цар Ізраїлю, хай-но зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в нього]. Розіп'яті з ним також Його зневажали.
33 Як настала шоста година, впала темрява по всій землі до дев'ятої години.
34 А о дев'ятій годині Ісус закричав дужим голосом: Елої, Елої, лама савахтані? Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?
35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Ось, кличе Іллю!
36 А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля Його зняти.
37 Ісус голосно скрикнув - і віддав духа.
38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє - згори додолу.
39 Сотник, що стояв навпроти нього, побачивши, як він віддав духа, промовив: Справді, ця людина була Божим Сином.
40 Були тут жінки, які здаля дивилися: між ними Марія Магдалина, Марія - мати Якова молодшого і мати Йосії, і Соломія.
41 Коли він був у Галилеї, вони ходили за ним і прислуговували Йому; і багато інших, які прийшли з ним до Єрусалима.
42 Коли звечоріло, - а була п'ятниця, яка є перед суботою, -
43 прийшов Йосип, що з Ариматеї, - поважний радник, котрий сам очікував Божого Царства, - і відважився піти до Пилата й попросити Ісусове тіло.
44 Пилат здивувався, що він уже помер; викликавши сотника, запитав його, чи давно помер?
45 Довідавшись від сотника, дав тіло Йосипові.
46 Той купив полотно, зняв Його тіло, обвинув полотном і поклав Його до гробниці, що була висічена в скелі, привалив камінь до входу в гробницю.
47 Марія Магдалина і Йосієва мати Марія дивилися, де Його поклали.