Mark 10
1 І, вставши, звідти приходить до країв Юдеї, що на другім боці Йордану. Сходяться знову до нього юрби і, за звичаєм, знову їх навчає.
2 І приступили фарисеї і, випробовуючи Його, запитували Його, чи можна чоловікові відпустити жінку.
3 А він у відповідь сказав їм: Що вам заповів Мойсей?
4 Вони сказали: Мойсей заповів написати лист розлучення і відпустити.
5 Ісус сказав їм: Він вам написав цю заповідь з огляду на ваше жорстокосердя.
6 Від самого початку сотворення [Бог] створив їх як чоловіка й жінку.
7 Ось чому залишить чоловік свого батька й матір і з'єднається до своєї дружини,
8 і будуть двоє як одне тіло: їх уже не двоє, а одне тіло.
9 Отже, те, що Бог з'єднав, хай людина не роз'єднує.
10 Удома учні знову розпитували Його про це.
11 Каже їм: Якщо хто відпустить свою дружину й одружиться з іншою, той робить перелюб проти неї;
12 і якщо вона, відпустивши свого чоловіка, вийде заміж за іншого, то й вона чинить перелюб.
13 Приносили до нього дітей, щоб доторкнувся до них. Учні боронили їм.
14 Побачивши, Ісус обурився і сказав їм: Дозволяйте дітям приходити до мене, не бороніть їм, бо Царство Боже є для таких.
15 Щиру правду кажу вам, якщо хто не прийме Божого Царства як дитина, той не увійде до нього.
16 Обнявши їх, покладав на них руки, благословляв.
17 Як виходив у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: Учителю добрий, що маю робити, щоб успадкувати вічне життя?
18 Ісус сказав йому: Чому називаєш мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог.
19 Знаєш заповіді: не вбивай, не чини перелюбу, не крадь, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй свого батька та матір.
20 Той сказав Йому: Учителю, все це додержав з малих літ.
21 Поглянувши на нього з любов'ю, Ісус сказав йому: Одного тобі бракує: піди та все, що маєш, продай і роздай бідним - матимеш скарб на небі; і приходь, [бери свій хрест] і йди за мною.
22 Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений; бо мав багато добра.
23 Поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: Як нелегко тим, що мають багатство, увійти в Боже Царство!
24 Учні жахнулися від тих слів. А Ісус знову у відповідь каже їм: Діти, як нелегко [тим, що надіються на багатство] увійти до Божого Царства!
25 Легше верблюдові пройти крізь вушко в голці, ніж багатому увійти до Божого Царства!
26 Вони дуже здивувалися, перемовляючись: То хто ж може спастися?
27 Поглянув на них Ісус та й каже: У людей це неможливо, але не в Бога, бо для Бога є все можливе.
28 Тут Петро став казати Йому: Ось ми залишили все й пішли за тобою.
29 Ісус сказав: Щиру правду кажу вам: немає жодного, хто б полишив дім, братів, сестер, матір, батька, [дружину], дітей, чи угіддя - задля мене і задля Єванґелії -
30 і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, - будинків, братів, сестер, матерів, дітей, угідь, - а в майбутньому віці - вічне життя!
31 Багато хто з перших стане останнім, а останній - першим.
32 Вони були в дорозі, прямуючи до Єрусалима. Попереду йшов Ісус. І злякалися, ідучи слідом, і жахалися. Покликавши знову дванадцятьох, почав їм говорити про те, що має з ним статися;
33 ось, мовляв, ідемо до Єрусалима, а Людський Син буде виданий архиєреям і книжникам, засудять Його на смерть, видадуть поганам;
34 насміхатимуться з нього, і обплюють Його, і бичуватимуть Його, і вб'ють, а після трьох днів воскресне.
35 Підходять до нього Яків та Іван - Заведеєві сини. Кажуть Йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, про що проситимемо тебе.
36 Він сказав їм: А що хочете, щоб я зробив вам?
37 Вони сказали Йому: Зроби нам так, щоб один праворуч тебе, а один ліворуч сиділи ми у твоїй славі.
38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити ту чашу, яку я п'ю, і хреститися хрещенням, яким я хрещуся?
39 Вони сказали Йому: Можемо. Ісус же сказав їм: Чашу, яку я п'ю, вип'єте, і хрещенням, яким я хрещуся, будете охрещені.
40 Але щоб сісти праворуч мене, чи ліворуч, не мені вам це дати, а тим, кому це приготовлено.
41 Почувши це, десятеро почали нарікати на Якова та Івана.
42 Ісус же, покликавши їх, каже їм: Знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 Не так буде у вас. Але якщо хто хоче бути великим, хай буде вам слугою.
44 Якщо хто з вас хоче бути першим, хай буде для всіх рабом.
45 Бо й Людський Син не прийшов, щоб послужили Йому, але щоб самому послужити, віддати свою душу як викуп за багатьох.
46 Приходять до Єрихона. А як з Єрихона виходив з своїми учнями і великою юрбою, то син Тимея - Вартимей - сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 Почувши, що це Ісус Назарянин, став волати й кликати: Сину Давидів, Ісусе, помилуй мене.
48 Довкола всі обурювалися на нього, щоб замовк. А він ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
49 Зупинившись, Ісус сказав: Покличте його. Кличуть сліпця, кажуть йому: Сміливіше, встань, кличе тебе.
50 Той скинув свого плаща, скочив, прийшов до Ісуса.
51 Сказав у відповідь йому Ісус: Що хочеш, щоб Я тобі зробив? А сліпий сказав Йому: Учителю, аби я прозрів.
52 І Ісус сказав йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І миттю прозрів - та й пішов дорогою за Ісусом.