1Не зробите самим собі ручнозроблених ані різьблених божків, ані не поставите собі стовпа, ані не поставите каменя божка в вашій землі, щоб поклонитися йому. Я є Господь Бог ваш.
2Зберігатимете мої суботи, і боятиметеся моїх святих. Я є Господь.
3Якщо ходитимете за моїми законами, і зберігатимете мої заповіді і виконуватимете їх,
4і дам вам дощ у свій час, і земля дасть свої плоди, і дерева рівнин віддадуть свої плоди.
5І вам жнива захоплять збір винограду, і збір винограду захопить посів, і їстимете ваш хліб до ситости, і житимете безпечно на вашій землі.
6І війна не перейде через вашу землю, і дам мир у вашій землі, і спатимете, і не буде нікого хто страшитиме вас, і вигублю поганих диких звірів з вашої землі.
7І поженете за ворогами вашими, і впадуть перед вами вигубленням.
8І пять з вас поженуть сто, і сто з вас поженуть десятки тисяч, і ваші вороги впадуть перед вами від меча.
9І погляну на вас, і побільшу вас і розмножу вас, і покладу мій завіт з вами.
10І їстимете старе і старе старих, і старе з перед лиця нового винесете.
11І покладу шатро моє між вами, і моя душа не зогидить вас.
12І ходитиму між вами і буду для вас Богом, і ви будете мені народом.
13Я є Господь Бог ваш, що вивів вас з єгипетскої землі, як ви були рабами, і розбив Я кайдани вашого ярма і повів Я вас явно.
14Якщо ж не послухаєтесь мене, ані не чинитимете цих моїх заповідей,
15але збунтуєтеся проти них, і ваша душа зневажить мої суди, щоб ви не чинили всі мої заповіді, щоб знівечити мій завіт,
16і я зроблю так з вами, і наведу на вас клопоти і струпи і пропасницю і те, що нищить ваші очі і знищать вашу душу, і даром сіятимете ваше насіння, і їстимуть противники ваші.
17І покладу лице моє проти вас, і впадете перед вашими ворогами, і поженуть вас ті, що ненавидять вас, і втечете хоч ніхто не женеться за вами.
18І якщо до цього не послухаєте мене, і надалі каратиму вас всемеро за ваші гріхи,
19і знищу зарозумілість вашої гордости, і покладу небо вам як залізо і вашу землю як мідь.
20І даремною буде сила ваша, і земля не дасть вам свого насіння, і дерево вашого поля не дасть свого плоду.
21І якщо після цього ходитимете боками і не забажаєте послухатися мене, додам вам сім кар за вашими гріхами.
22І пішлю на вас диких звірів землі, і вигублять вас і вигублять скотину вашу і нечисленними зроблять вас, і запустіють дороги ваші.
23І якщо це не направить вас, але підете до мене боками,
24і Я піду з вами лютим гнівом, і побю вас і Я всемеро за ваші гріхи,
25і наведу на вас меч, що мстить суд завіту, і втечете до ваших міст. І пішлю на вас смерть і будете видані в руки ворогів.
26Коли гнітитиму вас голодом хліба, і спечуть десять жінок ваші хліби в одній печі і віддадуть ваші хліби за вагою. І їстимете і не насититеся.
27Якщо ж після цього не послухаєтеся мене але ходитимете до мене боками,
28і сам Я піду проти вас боком в гніві, і Я покараю вас всемеро за ваші гріхи,
29і їстимете тіла ваших синів, і їстимете тіла ваших дочок.
30І запустілими вчиню стовпи ваші, і винищу ваші деревяні ручні вироби, і покладу ваші трупи на трупи ваших ідолів, і зогидить вас моя душа.
31І зроблю ваші міста порожними і запустілими вчиню ваші святощі, і не нюхатиму запах ваших жертов.
32І запутілою вчиню землю вашу, і дивуватимуться з цього ваші вороги, які живуть в ній.
33І розсію вас поміж народами, і вас вигубить надходячий меч. І ваша земля буде пустинею, і ваші міста стануть пустинею.
34І ви будете в землі ворогів ваших, тоді земля святкуватиме свої суботи всі дні свого опустіння. Тоді земля відпочине і милуватиметься своїми суботами.
35Відпочиватиме всі дні свого опустіння, які не відпочила в ваші суботи, коли ви на ній жили.
36І на ваш останок наведу страх в їхні серця в землі їхніх ворогів, і гнатиме їх голос листка, що паде, і втечуть так як ті, що втікають від бою, і впадуть коли ніхто не женеться.
37І знехтує брат братом так як в бою, ніким не переслідувані, і не зможете встоятися перед вашими ворогами.
38І згинете між народами, і пожере вас земля ваших ворогів.
39І осталі з вас згинуть через свої гріхи, згинуть в землі їхніх ворогів.
40І визнають свої гріхи і гріхи своїх батьків, бо переступили і зневажили мене, і томущо пішли переді мною боками,
41і Я пішов з ними в гніві боком, і знищу їх з землі їхніх ворогів. Тоді упокориться їхнє необрізане серце, і тоді пізнають свої гріхи.
42І згадаю завіт Якова, і завіт Ісаака і згадаю завіт Авраама, і згадаю землю.
43І земля останеться без них. Тоді земля одержить свої суботи, коли вона запустіє через них, і вони одержать свої беззаконня, через які зневажили мої суди і знехтували моїми законами своєю душею.
44І так як були вони в землі своїх ворогів, не поминув Я їх, ані не знехтував Я ними, щоб вигубити їх, щоб розірвати мій завіт з ними. Бо Я їхній Господь Бог.
45І згадаю їхній попередний завіт, бо Я вивів їх з єгипетскої землі з дому рабства перед народами, щоб бути їхнім Богом. Я Господь.
46Це суди і заповіді і закон, який Господь дав між собою і між ізраїльськими синами на Синайській горі рукою Мойсея.