1І пішов Авімелех син Єроваала до Сікіма до братів своєї матері і сказав до них і до всієї родини дому своєї матері, мовлячи:
2Скажіть же в уха сікімських мужів: Що є краще? Щоб володіли вами сімдесять мужів, всі сини Єроваала, чи щоб володів вами один муж? І пригадайте, що я є ваше тіло і ваша кість.
3І заговорили брати матері його про нього в уха всіх скімських братів всі ці слова, і звернули їхні серця за Авімелехом, бо сказали: Брат ваш є.
4І дали йому сімдесять срібняків з дому Ваала-завіту, і найняв ними Авімелех мужів пустих і страшних і пішли за ним.
5І ввійшов до хати свого батька до Ефрати і забив своїх братів синів Єроваала сімдесятьох мужів на одному камені. І остався Йоатам найменший син Єроваала, бо сховався.
6І зібралися всі мужі Сікімів і ввесь дім Мааллона і пішли і поставили Авімелеха царем при дубі бунту в Сікімах.
7І сповістили Йоатамові і він пішов і став на вершку гори Ґарізіна і підняв свій голос і закликав, і сказав їм: Послухайте мене, мужі Сікімів, і хай вас послухає Бог.
8Ідучи, пішли дерева помазати собі царя і сказали оливці: Царюй над нами.
9І сказала їм оливка: Оставивши мою ситість, яку в мені прославили Бог і люди, піду панувати над деревами?
10І сказали дерева до фіґи: Ходи царюй над нами.
11І сказала їм фіґа: Полишивши мою солодість і мій добрий плід піду панувати над деревами?
12І сказали дерева до виноградної лози: Ходи царюй над нами.
13І сказала їм виноградна лоза: Оставивши моє вино, людську веселість, що від Бога, піду панувати над деревами?
14І сказали дерева до тернини: Ходи ти царюй над нами.
15І сказала тернина до дерева: Чи по правді ви помазуєте мене на царя над вами, ходіть довіртеся моїй обороні. І якщо ні, хай вийде огонь з тернини і пожере ливанських кедрів.
16І тепер, якщо по правді і в досконалості вчинили ви, і поставили Авімелеха, і якщо добре вчинили ви з Єроваалом і з його домом, і якщо за віддачею його рук вчинили ви йому,
17як воював мій батько за вас і поклав свою душу за (вашу) і вирвав вас з руки Мадіяма,
18і ви сьогодні повстали проти дому мого батька і забили його синів - сімдесять мужів на одному камені і поставили царем Авімелеха сина його рабині над мужами Сікімів, бо братом є вашим,
19і якщо по правді і в досконалості вчинили ви з Єроваалом і його домом в цьому дні, благословенні будьте ви і зрадійте в Авімелеху, і хай зрадіє і він вами.
20І якщо ні, хай вийде огонь з Авімелеха і хай пожере мужів Сікімів і дім Мааллона, і якщо ні, хай вийде огонь від мужів Сікімів і з дому Мааллона і пожере Авімелеха.
21І втік Йоатам і пішов дорогою і втік до Рари і поселився там від лиця Авімелеха свого брата.
22І панував Авімелех над Ізраїлем три роки.
23І післав Бог злого духа між Авімелехом і між мужами Сікімів, і відкинули мужі Сікімів дім Авімелеха,
24щоб навести несправедливість сімдесятьох синів Єроваала і покласти їхню кров на їхнього брата Авімелеха, що убив їх, і на мужів Сікімів, що скріпили його руки, щоб убити його братів.
25І поклали йому мужі Сікімів засідку на верхах гір і розграбовували всіх, що дорогою проходили крізь них. І сповіщено Авімелехові.
26І пішов Ґаал син Аведа і його брати до Сікіма, і надіялися на нього мужі Сікімів.
27І пішли в поле і збирали виноград свій і витискали і зробили забаву і ввійшли до хати їхнього бога і їли і пили і проклинали Авімелеха.
28І сказав Ґаал син Аведа: Хто є Авімелех, і хто є син Сихема, що служитимемо йому? Чи не цей син Єроваала, і його раб Зевул, його підглядач, з мужами Еммора батька Сихема? І чому служитимемо йому ми?
29І хто дасть цей нарід в мою руку? І усуну Авімелеха і скажу Авімелехові: Помножи твою силу і вийди.
30І почув Зевул начальник міста слова Ґаала сина Аведа і розлютився гнівом.
31І післав послів до Авімелеха з дарами, кажучи: Ось Ґаал син Аведа і його брати прийшли до Сікіма, і вони бунтують місто проти тебе
32і тепер встань вночі ти і нарід, що з тобою, і зроби засідку в полі,
33і буде вранці, коли сходить сонце, і встанеш і розсташуєшся над містом, і ось він і нарід, що з ним, вийдуть до тебе, і вчиниш з ним так, як лиш спроможеться твоя рука.
34І встав Авімелех і ввесь нарід, що з ним, вночі і зробили задіску під Сікімом на чотирьох частях.
35І сталося вранці і вийшов Ґаал син Аведа і став при дверях брами міста, і встав Авімелех і нарід, що з ним, з засідок.
36І побачив Ґаал син Аведа нарід і сказав до Зевула: Ось нарід, що сходить з вершків гір. І сказав до нього Зевул: Тінь гір ти вважаєш за людей.
37І додав ще Ґаал говорити і сказав: Ось нарід, що сходить від моря, що є посеред землі, і одна часть іде з дороги ліса видючих.
38І сказав до нього Завул: Де тепер є твої уста, що говорять: Хто є Авімелех, що служитимемо йому? Чи не ось це нарід, якого ти зневажив? Вийди тепер і воюй з ним.
39І вийшов Ґаал з перед лиця мужів сікімських і воював проти Авімелеха.
40І Авімелех прогнав його, і втік з перед його лиця. І впало багато ранених аж до дверей міста.
41І сів Авімелех в Арімі. І Зевул викинув Ґаала і його братів, щоб не жили в Сікімах.
42І сталося вранці і вийшов нарід на рівнину, і сповіщено Авімелехові.
43І він взяв нарід і розділив його на три часті і зробив проти неї засідку. І побачив і ось нарід вийшов з міста, і повстав проти них і побив їх.
44І Авімелех і часті, які з ним, встали і стали при дверях міста, і дві часті кинулися на всіх, що в полі, і він вибив їх.
45І Авімелех воював проти міста цілий той день, і взяв місто, і нарід, що в ньому, вигубив і знищив місто і посіяв його сіллю.
46І почули всі мужі сікімської башти і ввійшли до кріпості дому Ваала- завіта.
47І сповіщено Авімелехові, що всі мужі башти Сікімів зібралися.
48І пішов Авімелех до гори Селмон, він і ввесь нарід, що з ним, і взяв Авімелех сокиру в свою руку і нарубав вязку дров і взяв її і поклав на свої рамена і сказав до народу, що з ним. Що бачите, що я чиню, швидко чиніть так як і я.
49І нарубали і вони кожний вязку і понесли і пішли за Авімелехом і поклали під кріпостю і спалили ними кріпость огнем. І померли всі мужі башти Сікімів, яких тисяча мужів і жінок.
50І пішов Авімелех до Тевеси і обліг її і взяв її.
51І була сильна башта посеред міста, і туди втекли всі мужі і жінки і всі старшини міста і замкнули за собою (башту) і вийшли на дах башти.
52І прийшов Авімелех до башти, і воювали проти неї. І приблизився Авімелех до дверей башти, щоб спалити її огнем.
53І одна жінка скинула жерновий камінь на голову Авімелеха і розбила його череп.
54І він закричав швидко до слуги, що несе його зброю, і сказав йому: Витягни твій меч і убий мене, щоб часом не сказали: Жінка його забила. І його слуга прошив його, і Авімелех помер.
55І побачив муж ізраїльський, що помер Авімелех, і пішов чоловік до свого місця.
56І повернув Бог зло Авімелеха, яке вчинив свому батькові, що убив сімдесятьох своїх братів.
57І все зло мужів Сікімів повернув Бог на їхню голову, і відступило від них прокляття Йоатама сина Єроваала.