1І заспівали Деввора і Варак син Авінеема в тому дні і сказала:
2Коли повстали вожді в Ізраїлі, в виборі народу благословіть Господа.
3Послухайте царі, послухайте сильні сатрапи. Я заспіваю Господеві, співатиму Богові Ізраїля.
4Господи, в твому виході з Сиіра коли підводився Ти з поля Едома земля затряслася, і небо засмутилося і хмари викапали воду.
5Гори порушилися перед лицем Господа. Цей Сіна перед лицем Господа Бога Ізраїля.
6В днях Самеґара сина Аната, в днях Яіли забракло царів і пішли стежками, пішли збоченими шляхами.
7Не стало порадника в Ізраїлі, не стало, аж доки не встала Деввора, бо встала матір в Ізраїлі.
8Забажали нових богів, як хліб ячмінний, чи побачу захоронок від списів в сорок тисячах.
9Серце моє в заповідженому Ізраїлеві, сильні народу, благословіть Господа,
10ви, що сидите на ослах, що сидите на колесницях,
11видайте голос тих, що повертаються між тими, що веселяться. Там дадуть справедливість Господеві. Праведні скріпилися в Ізраїлі. Тоді господний нарід зійшов до своїх міст.
12Встань, встань, Девворо, збуди десятки тисяч в народі, встань, встань, говори в пісні. Вараче, встань скріпляючись, і скріпи Девворо Варака. Полони полон твій, сину Авінеема.
13Коли скріпилася його сила? Господи, присмири мені сильніших від мене.
14Нарід Ефраїма хай пімстить їх в долині свого брата Веніямина в твоїх народах. З мене Махіра вийшли допитливі, і з Завулона Господь воює за мене між сильними, що звідти, в скиптрі спроможного провадити.
15В Іссахрі з Девворою післав своїх піших до долини. Навіщо ти живеш посеред губ? Простягнув ноги свої? В поділах Рувима великі пошуки серця.
16Навіщо мені сидіти між масфатемами щоб вислухувати свистіння тих, що встають? Щоб перейти до того, що Рувима, великі пошуки серця.
17Ґалаад отаборився на другому боці Йордану, і навіщо Дан живе в кораблях? Асир поселився при березі морів і отаборився на його берегах.
18Завулон нарід, що пригнітив свою душу до смерти і Нефталім на висоті поля.
19Прийшли царі і стали до бою, тоді воювали царі Ханаана в Теннаху при воді Маґедда, багато срібла не взяли.
20З неба воювали зорі, зі свого чину воювали з Сісарою.
21Потік Кісон викинув їх, потік кадимімський, потік Кісон. Потопче їх моя сильна душа.
22Тоді відрубали копита коневі, амадарот його сильних.
23Прокленіть Мароза, сказав господний ангел, прокляттям прокленіть тих, що живуть в ній, бо не пішли на поміч Господеві. Наш помічник - Господь в сильних вояках.
24Хай благословенна буде з жінок Яіла жінка Хавера Кінея, з жінок в шатрах хай буде благословенна.
25Води попросив у неї, і дала йому молока в посудині сильних приблизила масло.
26Свою ліву руку простягнула до кілка, праву свою до порізаних частей і убитий був Сісара, вона розбила його голову і розбила і пробила його челюсть.
27Між її ногами, схилившись, впав, заснув поміж її ногами. Де схилився там, нещасний, упав.
28Через вікно поглянула матір Сісари через решітку дивлячись на тих, що були з Сісарою. Чому забарилася прибути його колісниця? Чому забарилися стопи його колісниць?
29Мудрі з її начальниць відповідали її, і вона відповідала своїми словами:
30Чи не знайдуть його, як ділить здобич? Як миле чинить приятелям на голову сильного, здобич забарвлена Сісарі, забарвлена різнобарвна здобич різнобарвно забарвлена здобич довкруг його шиї.
31Так, Господи, хай згинуть всі твої вороги і ті, що його люблять так як схід сонця в його силах. І земля спочила сорок літ.