1І додали ізраїльські сини чинити зло перед Господом.
2І Господь віддав їх в руку Явіна ханааського царя, який царював в Асорі. І вождь його сили Сісара, і він жив в Арісоті народів.
3І закричали до Господа ізраїльські сини, бо в нього було девятьсот залізних колісниць, і він сильно дошкулив Ізраїлеві двадцять літ.
4І Деввора жінка пророчиця, жінка Лафідота, вона судила в Ізраїлі в тому часі.
5І вона Деввора сиділа під фініковим деревом між Рамою і між Ветилем в горі Ефраїма, і ходили туди до неї ізраїльські сини, щоб судитися.
6І післала Деввора і покликала Варака сина Авінеїма з Кедеса нефталіма і сказала до нього: Чи не заповів тобі Господь Бог Ізраїля і підеш до гори Тавора і візьмеш з собою десять тисяч мужів з синів нефталіма і з синів завулона?
7І приведу до тебе до потока Кісона Сісару вождя сили Явіна і його колісниці і його силу і передам його в руку твою.
8І сказав до неї Варак: Якщо підеш зі мною, піду, і якщо не підеш зі мною, не піду, бо не знаю дня, в якому Господь пішле ангела зі мною.
9І сказала Деввора до нього: Ідучи, піду з тобою, лише знай, що не буде твоєю слава в дорозі, якою ти підеш, бо рукою жінки Господь віддасть Сісарі. І встала Деввора і пішла за Вараком до Кедеса.
10І закликав Варак завулона і нефталіма до Кедеса, і пішли за його ногами десять тисяч мужів. І пішла з ним Девора.
11І близькі Кінея відлучилися від синів Йовава тестя Мойсея, і розбили своє шатро при дубі спочиваючих, що є, коли доходити до Кедеса.
12І сповістили Сісарі, що Варак син Авінеема пішов на гору Тавор.
13І Сісара скликав всі свої колісниці [бо у нього було девятьсот залізних колісниць] і ввесь нарід, що з ним з Арісота народів до потока Кісона.
14І сказала Деввора до Варака: Встань, бо це день, в якому Господь передав Сісару в твою руку. Ось чи не Господь піде перед тобою? І зійшов Варак з гори Тавора і за ним десять тисяч мужів.
15І Господь ввів замішання на Сісару і на всі його колісниці і на ввесь його табір лезом меча перед Вараком. І зійшов Сісара з своєї колісниці і втік своїми ногами
16і Варак гнався за колісницями і за табором аж до гаю народів. І впав ввесь табір Сісари лезом меча, не остався ані один.
17І Сісара відійшов своїми ногами до шатра Яіла жінки Хавера Кінея, бо був мир між Явіном царем Асора і між домом Хавера Кінея.
18І вийшла Яіла на зустріч Сісарі і сказала до нього: Заверни, пане мій, заверни до мене, не бійся. І завернув до неї до шатра, і покрила його в своїй скірі.
19І сказав Сісара до неї: Дай мені пити трохи води, бо я спраглий. І відкрила міх молока і дала йому пити і покрила його лице.
20І він сказав до неї: Стій в дверях шатра, і буде коли хтось до тебе прийде і запитає тебе і скаже тобі: Чи є тут чоловік? І скажеш: Немає. І сховала його в своїй скірі.
21І взяла Яіла жінка Хавера кілок шатра і поклала молот в свою руку і ввійшла до нього потихо і приклала кілок до його мізка і пробила до землі, і він пручався між її колінами і віддав душу і помер.
22І ось Варак, який гнався за Сісарою, і вийшла Яіла на зустріч йому і сказала йому: Ходи і покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш. І він ввійшов до неї, і ось Сісара лежить мертвий, і кілок в його мізґу.
23І упокорив Господь Бог в тому дні Явіна царя Ханаана перед ізраїльськими синами.
24І пішла рука ізраїльських синів ідучи і стаючи тяжчою на Явіні цареві Ханаана, доки не вигубили його.