1Спочатку було слово, і слово було в Бога, і слово було Богом.
2Воно було споконвіку в Бога.
3Через нього все постало; а без нього не постало нічого з того, що постало.
4У ньому було життя - і життя було світлом для людей,
5а світло світить у темряві, і темрява його не огорнула.
6З'явився чоловік, посланий від Бога; ім'я йому - Іван.
7Він прийшов для свідчення, - щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
8Не був він світлом, а тільки щоб свідчити про світло.
9Правдивим світлом був той, хто освітлює кожну людину, що приходить на світ.
10У світі був, і світ через нього постав, але світ його не пізнав.
11До своїх прийшов - і свої його не прийняли.
12А тим, які прийняли його, дав владу стати Божими дітьми, тим, які вірять у його ім'я.
13Вони не народилися ні з крови, ні з тілесного бажання, ані з бажання чоловіка, - але від Бога.
14І слово стало тілом, і замешкало між нами, і ми бачили славу його, славу як єдинородного від Батька, сповненого ласки й правди.
15Іван свідчить про нього, закликаючи і кажучи: Він той, про кого я говорив, що він іде за мною й переді мною був, бо був раніше від мене.
16Бо з його повноти ми всі одержали ласку за ласкою.
17Бо закон даний був через Мойсея, а ласка й правда прийшли через Ісуса Христа.
18Бога ніхто ніколи не бачив; але єдинородний Бог, який є в лоні Батька, - він визнав.
19Це - свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб запитати його: Хто ти є?
20І визнав, не зрікся, визнав: Я - не Христос.
21І запитали його: То хто ж ти? Чи не Ілля? Відповів: Ні. Чи ти пророк? Відповів: Ні.
22Сказали йому: Хто ж ти такий? Щоб дали ми відповідь тим, які послали нас. Що скажеш про себе самого?
23Відповів: Я голос того, що волає в пустині: Рівняйте дорогу Господеві, - як ото сказав був пророк Ісая.
24Були й послані від фарисеїв.
25Запитали його, і сказали йому: Чому хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?
26Іван відповів їм, кажучи: Я хрещу водою, але серед вас стоїть той, кого ви не знаєте,
27який іде за мною, [але був ще до мене,] - я йому не гідний розв'язати ремінця на взутті.
28Це сталося у Витанії, на другім боці Йордану, де Іван хрестив.
29Наступного дня він бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: Ось ягня Боже, що бере на себе гріх світу.
30Це той, про кого я казав, що за мною йде чоловік, який був ще до мене, був раніше від мене.
31Я не знав його, але я прийшов хрестити водою, щоб він з'явився Ізраїлеві.
32І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, мов голуб із неба, і який зостався на ньому.
33Я не знав його, але той, хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над ким побачиш Духа, що сходить і перебуває над ним, - той є тим, хто хрестить Духом Святим.
34Так я побачив і засвідчив, що він і є Божим Сином.
35Наступного дня знову стояв Іван з двома своїми учнями.
36Побачивши Ісуса, що йшов, промовив: Ось Боже ягня.
37І почули це обидва його учні, як він казав - і пішли за Ісусом.
38Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони за ним ідуть, каже їм: Чого шукаєте? Вони сказали йому: Равві, - що в перекладі означає Учителю, - де ти живеш?
39Каже їм: Ходіть і побачите. Прийшли й побачили, де він жив, побули в нього той день;
40було це близько десятої години. Андрій, брат Симона - Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за ним.
41Він розшукав спочатку свого брата Симона й каже йому: Ми знайшли Месію - тобто в перекладі - Христа.
42Привів він його до Ісуса. Ісус, поглянувши на нього, сказав: Ти Симон, син Івана; ти назвешся Кифою, - тобто в перекладі Петром каменем.
43Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною.
44Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.
45Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, - Ісуса, Йосипового сина з Назарета.
46Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися.
47Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности.
48Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею.
49Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю.
50Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш!
51І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином.