1Чому ж від Господа сховалися години,
2а безбожні з околиць переборщили, розграбивши стадо з пастирем?
3Підяремного відвели сиротою і взяли як заклад вола вдовиці.
4Звели слабких з дороги праведности, разом сховалися лагідні землі.
5Відійшли ж наче осли в полі через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.
6Перед часом пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безплатно і без їжі.
7Численних нагих поклали спати без одежі, а покриття їхньої душі забрали.
8Вони мокрі від крапель гір, томущо вони не мали схоронища вони обняли камінь.
9Вони забрали сироту від грудей, а впокорили того, що відпав.
10Нагих же неправедно заспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.
11В тіснотах неправедно поклали засідку, а праведну дорогу не взнали.
12Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже застогнала, а Він чому над цими не наглядає?
13Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведности не пізнали, ані не пішли їхніми стежками.
14Пізнавши ж їхні діла, Він їх передав в темряву, і буде в ночі наче злодій.
15І око чужоложника стерегло темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав покриття на лице.
16Він в темряві підкопав доми. В днях собі позначили, не пізнали світла.
17Бо ранок разом для них тінь смерті, бо (кожний) пізнає жахи тіні смерті.
18Він легкий на лиці води. Хай проклятою буде їхня часть на землі.
19Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони розграбили снопи сиріт.
20Тоді згадано його гріх, він же став невидимим, так як туман роси. Хай вдасться ж йому те, що зробив, хай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невилічимого дерева.
21Бо він не добре зробив неплідній і не помилував слабку жінку,
22а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.
23Захворівши, хай не має надії виздоровіти, але хай впаде від недуги,
24бо його висота багатьом зло вчинила. Зівяв же наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.
25Якщо ж ні, хто є той, що каже, що я говорю неправду і поставить мої слова як ніщо?