1Підібравши ж Йов говорить:
2Я почув багато такого. Всі потішники зла.
3Бо що ж? Чи є чин словам духа? Чи щось тобі перешкодить, щоб відповісти?
4І я скажу так як ви: Чи ваша душа лежить замість моєї. Тоді я наскочив би на вас словами, покивав би ж головою на вас.
5Хай буде ж сила в моїх устах, а рух губ не спиню.
6Бо якщо говоритиму, не розятрю рани. Якщо ж і помовчу, як менше буду зранений?
7Тепер же Він мене зробив перемученим, дурнем, зігнилим;
8і Ти мене схопив, на свідчення стала і піднялася проти мене моя неправда, мені в лице відповіла.
9Розгніваним ставши, Ти скинув мене, заскреготав Ти зубами на мене, стріли його розбійників напали на мене.
10Він прибив стрілами очей, гострим вдарив мене в лице, разом набігли на мене.
11Бо Господь видав мене в руки неправедника, а на безбожних покинув мене.
12Розбив мене як я був у мирі, схопивши мене за чуб, вирвав волосся, поставив мене наче сторожа.
13Окружили мене списами, кидаючи на мої нирки без пощади, пролили на землю мою жовч.
14Скинули мене упаданням за упаданням, побігли на мене сильні.
15Я пришив мішок до моєї скіри, а моя сила погасла в землі.
16Мій живіт згорів від плачу, а на моїх повіках тінь.
17В моїх руках не було ж нічого неправедного, а молитва моя (була) чиста.
18Земле, не покрий крови мого тіла, ані хай не буде місця моєму крикові.
19І ось тепер на небі мій свідок, а мій заступник на висотах.
20Хай прийде моє благання до Господа, хай же перед Ним слезить моє око.
21Хай же буде оборона людині перед Господом і синові людському перед своїм ближним.
22Прийшли ж почислені роки, а я піду дорогою, якою не повернуся.