1Слово, що було від Господа до Єремії в десятому році царя Седекії, це вісімнадцятий рік Навуходоносора царя Вавилону,
2і сила царя Вавилону оточила Єрусалим, і Єремію стережено в дворі сторожі, яка є в домі царя,
3в якому замкнув його цар Седекія, кажучи: Чому ти пророкуєш, кажучи: Так сказав Господь: Ось я даю це місто в руку царя Вавилону, і він його забере,
4і Седекія не спасеться з руки халдеїв, бо видаванням буде виданий до рук царя Вавилону, і заговорить своїми устами до його уст, і його очі побачать очі того,
5і ввійде Седекія до Вавилону і там осяде.
6І було господне слово до Єремії кажучи:
7Ось Анамеїл син Салома брата твого батька йде до тебе, кажучи: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо тобі суд взяти щоб придбати.
8І прийшов до мене Анемеїл син Салома брата мого батька до двору сторожі і сказав мені: Купи моє поле, що в землі Веніямина, що в Анатоті, бо тобі суд купити, і ти старший. І я пізнав, що це господнє слово,
9і я вкупив поле Анамеїла сина брата мого батька і я йому поставив сім сиклів і десять срібняків.
10І я записав до книги і запечатав і взяв свідчення у свідків і я поставив срібло на вагу.
11І я взяв книгу купна, запечатану і відкриту,
12і я дав її Варухові синові Нирія, сина Маасея, перед очима Анамеїла сина брата мого батька і перед очима тих, що стояли, і писали в книзі купна, і перед очима Юдеїв в дворі сторожі.
13І я заповів Варухові перед їхніми очима, кажучи:
14Так сказав Господь Вседержитель: Візьми цю книгу купна і відкриту книгу і поставиш до глиняного посуду, щоб осталася на багато днів.
15Бо так сказав Господь: Ще продаватимуться поля і доми і виноградники в цій землі.
16І я помолився до Господа після того як я дав книгу купна Варухові синові Нирія, кажучи:
17Ти, що є, Господи, Ти зробив небо і землю твоєю великою силою і твоїм високим раменом, від Тебе нічого не сховається, Ти, що чиниш милосердя на тисячі і віддаєш гріхи батьків в подолок їхніх синів з ними, Боже великий сильний,
18***
19Господи великої поради і сильний ділами, Боже великий, Вседержителю преславний Господи. Твої очі на дороги людських синів, щоб дати кожному за його дорогою.
20Ти, що зробив знаки і чуда в єгипетскій землі аж до цього дня і в Ізраїлі і в роджених на землі і Ти собі зробив імя по цей день,
21і Ти вивів твій нарід Ізраїля з землі Єгипту знаками і чудами і сильною рукою і високим раменом і великими видіннями,
22і Ти їм дав цю землю, яку Ти поклявся (дати) їхнім батькам, землю, що пливе молоком і медом.
23І вони ввійшли і взяли її і не послухалися твого голосу і не пішли за твоїми заповідями. Все, що Ти їм заповів, вони не зробили. І Ти зробив, щоб на них надійшли всі ці зла.
24Ось приходить до міста юрба, щоб його захопити, і місто видане в руки халдеїв, що воюють проти нього перед лицем меча і голоду. Так як Ти сказав, так сталося.
25І Ти говориш до мене: Купи собі поле сріблом. І я записав в книгу і запечатав і дав свідчення свідків. І місто видане в руки халдеїв.
26І до мене було господнє слово, кажучи:
27Я Господь Бог всякого тіла. Чи від Мене щось сховається?
28Через це так сказав Господь: Видаючись, видане буде це місто в руки царя Вавилону, і він його забере,
29і прийдуть халдеї, що воюють проти цього міста, і спалять це місто огнем і спалять доми, в яких вони принесли кадило на їхніх покрівлях Ваалові, і вилили лиття іншим богам, щоб мене огірчити.
30Бо сини Ізраїля і сини Юди були одинокі, що чинять зло перед моїми очима від їхньої молодости.
31Бо це місто було під моїм гнівом і під моєю люттю від того дня, в якому його збудували, і аж до цього дня, щоб його відставити від мого лиця.
32Через всі злоби синів Ізраїля і Юди, які вони зробили, щоб мене огірчити, вони і їхні царі і їхні володарі і їхні священики і їхні пророки, мужі Юди і ті, що живуть в Єрусалимі,
33і повернули до Мене плечі і не лице, і Я їх навчив вранці і навчив, і вони не послухалися, щоб сприйняти повчання.
34І поставили свої гидоти в домі, де названо на ньому моє імя, в їхніх нечистотах
35і збудували жертівники Ваалові, що в долині сина Еннома, щоб приносити своїх синів і своїх дочок цареві, чого Я їм не заповів, і що не зійшло на моє серце, щоб зробити ці гидоти, щоб привести Юду до гріха.
36І тепер так сказав Господь Бог Ізраїля про місто, про яке ти говориш: Віддане буде в руки царя Вавилону мечем і голодом і прогнанням.
37Ось Я їх збираю з усієї землі, куди Я їх туди розсіяв в моїм гніві і в моїй люті і у великій злості, і поверну їх до цього місця і посаджу їх впевненими,
38і будуть мені народом, і я буду їм Богом.
39І дам їм іншу дорогу й інше серце, щоб Мене боялися всі дні і (було) їм і їхнім дітям з ними на добро.
40І завіщаю з ними вічний завіт, від якого не відвернуся з позаду нього. І дам мій страх в їхнє серце, щоб вони не відступили від Мене.
41І відвідаю їх, щоб зробити їм добро і насаджу їх в цій землі у вірі і всім серцем і всією душею.
42Бо так сказав Господь: Так як Я навів на цей нарід все це велике зло, так Я наведу на них все добро, яке Я на них виголосив.
43І ще продаватимуться поля в землі, про яку ти говориш: Вона непрохідна для людей і скотини і їх передано в руки халдеїв.
44І куплять поля за срібло, і запишеш в книгу і запечатаєш і даси свідчення свідкам в землі Веніямина і довкруги Єрусалиму і в містах Юди і в містах гори і в містах Сефели і в містах Наґева, бо Я поверну їхнє відселення.