1В тому часі, сказав Господь, Я буду за Бога для роду Ізраїля, і вони будуть Мені за нарід.
2Так сказав Господь: Я знайшов (його) теплим в пустині з тими, що впали від меча. Ідіть і не знищіть Ізраїля.
3Господь здалека йому зявився: Я полюбив тебе вічною любовю, через це Я притягнув тебе до милосердя.
4Ще тебе збудую, і будеш збудована, дівчино Ізраїль. Ще візьмеш твій тимпан і вийдеш з збором тих, що танцюють.
5Ще насадите виноградники в горах Самарії, насаджуйте і вихваляйте.
6Бо є день покликання тих, що обороняються в горах Ефраїма: Встаньте і підіть до Сіона, до нашого Господа Бога.
7Бо так сказав Господь до Якова: Зрадійте і заіржіть над головою народів, явним зробіть і похваліть. Скажіть: Господь спас свій нарід, останок Ізраїля.
8Ось Я їх веду з півночі і зберу їх з кінців землі в празник фасека. І він вродить численну юрбу, і вони повернуться сюди.
9З плачем вийшли, і з радістю введу їх, поселюючи при потоках вод на рівній дорозі, і на ній не заблукають. Бо Я став за батька для Ізраїля, і Ефраїм мій первородний.
10Послухайте господнє слово, народи, і сповістіть в далекі острови. Скажіть: Той, Хто розсіяв Ізраїль, збере його і стерегтиме його так як хто пасе своє стадо.
11Бо Господь визволив Якова, вирвав його з руки тих, що сильніші від нього.
12І прийдуть і зрадіють в горі Сіон. І прийдуть до господнього добра, до землі пшениці і вина і плодів і скота і овець, і їхня душа буде як плодовите дерево, і більше не голодуватимуть.
13Тоді дівчата зрадіють в зборі молодих, і старці зрадіють, і оберну їхній плач на радість і зроблю їх веселими.
14Звеличу і напою душу священиків синів Левія, і мій нарід наповниться моїми добрами.
15Так сказав Господь: Голос плачу почуто в Рамі і ридання і голосіння. Рахиль, що оплакує, не забажала спинитися за своїх синів, бо (їх) немає.
16Так сказав Господь: Хай пропаде твій голос від плачу і твої очі від сліз, бо це нагорода за твої діла, і вони повернуться з землі ворогів,
17тривке місце твоїм дітям.
18Чуючи Я почув Ефраїма, що голосить: Ти мене покарав, і я був покараний. Так як теля я не навчився. Поверни мене, і повернуся, бо Ти мій Господь Бог.
19Бо після мого полонення я покаявся і після того як я пізнав, я застогнав за дні сорому, і я Тобі показав, що я взяв погорду від моєї молодості.
20Ефраїм для мене улюблений син, миле дитя, томущо мої слова в ньому, памяттю його памятатиму. Через це Я поспішився до нього, милуючи, помилую його, говорить Господь.
21Постав собі сіонім (дорожні знаки) зроби тіморім, (дорожні стовпи) поклади твоє серце на рамена. Повернися дорогою якою ти пішла, дівчино Ізраїль, повернися до твоїх міст плачучи.
22Доки не повернешся, зневажена дочко? Бо Господь зробив спасіння на нове посадження, в цьому спасінні пройдуть люди.
23Так сказав Господь: Ще скажуть це слово в землі Юди і в його містах, коли поверну його полон: Благословенний Господь на його праведній святій горі
24і ті, що живуть в містах Юди, і в усій його землі разом з рільником, і зібраний буде в стадо.
25Бо Я напоїв всяку спраглу душу і Я наситив всяку голодуючу душу.
26Через це Я встав і побачив, і мій сон мені був солодким.
27Через це ось приходять дні, говорить Господь, і посію Ізраїль і Юду насінням людини і насінням скотини.
28І буде, що так як Я чував над ними, щоб знищити і зло вчинити, так чуватиму над ними, щоб збудувати і насадити, говорить Господь.
29В тих днях не скажуть: Батьки їли неспілий виноград і зуби дітей мають оскомини.
30Але кожний помре у своїм грісі, і в того хто їсть неспілий виноград його зуби матимуть оскомини.
31Ось ідуть дні, говорить Господь, і заповім домові Ізраїля і домові Юди новий завіт.
32Не за завітом, який Я заповів їхнім батькам в дні коли Я взяв їх за руки, щоб їх вивести з єгипетскої землі, бо вони не осталися в моїм завіті, і Я ними знехтував, говорить Господь.
33Бо це завіт, який Я заповім домові Ізраїля після тих днів, говорить Господь: Даючи, дам мої закони в їхній ум і запишу їх на їхніх серцях. І буду їм за Бога, і вони будуть мені за нарід.
34І не навчатимуть кожний свого громадянина і кожний свого брата кажучи: Пізнай Господа, бо всі Мене пізнають від їхнього малого і аж до їхнього великого, бо буду милосердний над їхнім беззаконням і більше не згадаю їхніх гріхів.
35Якщо підніметься небо до висот, говорить Господь, і якщо знижиться основа землі вділ, і Я не відкину рід Ізраїля, говорить Господь, за все, що вчинили.
36Так сказав Господь, що дає сонце на світло в день, місяць і звізди на світло вночі, і крик на ревіння і заревіли його хвилі, Господь Вседержитель Йому імя.
37Якщо спиняться ці закони перед моїм лицем, говорить Господь, і рід Ізраїля перестане існувати як нарід перед моїм лицем всі дні.
38Ось приходять дні, говорить Господь, і буде збудоване місто Господеві від башти Ананеїла аж до брами кута.
39І вийде його обмір перед ними аж до горбів Ґарива і окружений буде довкруги з вибраного каменя.
40І всі асаримоти аж до Нахала Кедрона аж до кута кінської східньої брами освячення Господеві і більше не пропаде і не буде знищений аж до віку.